Як зараз живуть мешканці найвіддаленіших від Корюківки прикордонних сіл і чи є в них хліб.

Староста Прибинського старостинського округу Корюківської громади, до якого входять Прибинь, Шишківка та Рудня, Петро Рябець розповів, що сільчани живуть надією на якнайшвидшу перемогу. Звісно, всі стривожені.

Від початку російсько-української війни, яка триває уже вісім днів (станом на 3 березня), постачання хліба в населені пункти не було. Які мали харчі в магазинах, люди розкупили. Щоби вийти зі складної ситуації, запустили старий млин.

Він колись належав місцевому колгоспу, його не розпаювали, а законсервували й стерегли. Наче хто знав, що знадобиться громаді в найскрутніший час. Йому не менше як п’ятдесят років, працює від електрики.

Жаль, що зникло в селах Т2 телебачення і працює лише супутникове. Багато хто тепер не в змозі дивитися телевізор. Мобільний зв’язок є, тож хоч спілкуються з рідними

Керівник сільгосппідприємства, котрий орендує землі в їхньому окрузі, Сергій Дюжиков дав жита, тож мелють борошно. Уже на кожного мешканця Прибині, Шишківки та Рудні безплатно роздали по п’ять кілограмів.

І надалі забезпечуватимуть борошном людей. Місцеві жінки знають, що з ним робити. Хоча й у них теж немає дріжджів – роблять опару та діляться між собою.
У селах багато хто тримає корів. Так, у Прибині майже сотня голів, у Шишківці наполовину менше.

Тепер молоко ніхто не приймає, тому споживають самі, діляться з сусідами, багатодітними родинами, немічними стариками. Загалом у Прибинському старостинському окрузі проживає більше як 600 людей.

Петро Олександрович каже, що в селі ситуація не критична. Є картопля, овочі, хазяйство. Люди нічого не вимагають, розуміють нинішню жахливу ситуацію в Україні.

У трьох населених пунктах тридцять людей обслуговуються соціальними робітницями, які попри війну щоденно виконують свою роботу. За останні вісім днів ніхто не викликав швидку допомогу. У фельдшерському пункті є невеликий запас ліків. Більшість медикаментів розкупили місцеві жителі. Медичні працівниці контролюють ситуацію.

У перші дні війни селом проїхало кілька десятків одиниць ворожої техніки. Направилися у бік Сновська. А потім ще кілька одиниць «блукало». Ті, що корюківчани не пропустили у своє місто. Зрештою, вони завернули на Білошицьку Слободу і подалися далі, на Семенівщину.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися