У перші дні російського вторгнення, коли ворожа військова техніка блукала дорогами Менщини, ми спостерігали, як порожніють полиці магазинів, аптек. Чи не найголовнішим питанням тоді стало: де купити хоч щось? Але як тільки окупанти від'їхали подалі від Мени, життя потроху стало оживати. Саме тоді відновила роботу і перукарня «Пролісок». Сусіди.City поспілкувалися з працівницями «Проліска».
– Наша команда – це троє перукарок, – розповідає Валентина Волик. – Ми не працювали перший тиждень від початку війни, бо, як і всі, були розгублені, переживали, що ж буде далі. Ніхто не сумнівався у наших Збройних силах, у тому, що переможе Україна. Не чекали вказівок про відновлення роботи: як тільки загроза зменшилася – зібралися й вирішили, що маємо виходити на роботу.
Ще й до сьогодні відчувається дефіцит готівкових грошей на Менщині. А тоді, наприкінці лютого – початку березня, ця проблема була особливо гострою. Працівниці «Проліска» розуміли, що за таких умов людям важко знайти готівку на оплату послуг. Тому перукарки вирішили знизити вартість.
Дружна команда «Проліска»
– Ми зважили всі «плюси» та «мінуси», – ділиться Валентина Волик. – Спочатку навіть хотіли зробити знижку аж на 50%. Але коли порахували, зрозуміли, що при такій знижці нам доведеться сутужно, адже треба заплатити і податки, і комунальні послуги. Тому зупинилися на 30-відсотковій знижці. Це не багато, близько 20 гривень з клієнта, але за них людина може купити буханець хліба.
Якщо в березні перукарня обслуговувала переважно цивільних, то зараз до «Проліска» часто заглядають українські військовослужбовці. Їх обслуговують поза чергою і безкоштовно.
– Маємо за честь таким чином виявити шану нашим захисникам, потурбуватися, щоб навіть в умовах війни вони були гарними, – каже пані Валентина. – Іноді вони приходять з автоматами. Вже не дивуємося, коли хлопці, сидячи в перукарському кріслі, тримають зброю в руках. Це зовсім не лякає нас. Навпаки – пересвідчуємося, що захист у нас справді надійний.
