Жителя Бірківки Миколу Сидорця поховали в рідному селі 23 березня. Під час оборони Чернігова він знаходився на блокпосту в районі Іванівки. Зв'язок з ним рідні втратили вранці 15 березня. Дружина Валентина сподівалася, що чоловік живий. Сусіди.City поспілкувалися з вдовою загиблого захисника.
– Коля не виходив на зв’язок так, хоча раніше телефонував регулярно, – каже Валентина Сидорець. – Самі поїхати до Чернігова з села ми не могли, бо тоді навколо міста тривали бої. Повідомили родичу, який живе в Чернігові, а він став сам займатися пошуками. У військовому госпіталі Миколи не було, в чернігівських моргах віднайти не міг.
Як виявилося, зробити це не вдавалося через помилку в написанні прізвища – замість Сидорець було написано Федорець. Лише згодом серед тіл загиблих вдалося опізнати Миколу. Після цього поховати героя не могли ще майже тиждень, бо було проблематично доставити тіло на Менщину. Зробили це за сприяння місцевої влади, волонтерів.
Щастя сім'ї Сидорців зруйнувала війна
– Чоловік до війни вже рік як підписав контракт на службу в резерві в територіальній обороні Збройних сил України, – розповідає Валентина. – Він працював у фермерському господарстві «Бутенко». Зранку 24 лютого Микола о шостій годині, коли було вже чутно вибухи зі сторони кордону, вирушив на роботу із зібраним рюкзаком, берцями. Того дня я бачила його востаннє, він відправився на захист Чернігова.
У пам'яті рідних та знайомих Микола Сидорець назавжди залишиться 31-річним. Згорьовані мати, сестра, брат. Але чи не найбільшої підтримки потребує маленька донечка Валерія, якій виповнилося трохи більше року.
Про Миколу Сидорця у Фейсбуці написав чернігівський волонтер Олександр Ясенчук, закликавши допомогти родині загиблого героя. Сусіди.City приєднується до ініціативи по підтримці сім’ї Миколи Сидорця. Картка ПриватБанку: 4149 4991 3995 5866, на ім'я Сидорець Валентини Миколаївни.
