На початку лютого, якраз напередодні війни, меняни вперше почули про те, що в місті невдовзі має відчинити двері магазин «ДякуЮ». Всіх дивувало те, що поряд зі словом «магазин» фігурувало слово «безкоштовний». Чи таке можливо, щоб у магазині можна було придбати товар без грошей? Виявляється, можливо.
Від «полиці добра» до окремого магазину
Перший такий магазин відкрився у Чернігові. Ініціаторкою його створення стала власниця продуктового магазину Юлія Гребнєва. А розпочиналося все з «полиці добра», облаштованої в її торговельному закладі. Це спрацювало тоді: хтось купував та залишав, а нужденні люди приходили та з вдячністю забирали продукти додому. Саме тоді і з’явилося гасло: «Потребуєш – візьми! Маєш змогу – поклади!»
Ініціативу підхопили в інших містах України. Десь вона прижилася, а десь, не встигнувши розпочатися, згасала. Наприкінці 2018 року Юлія вирішила розширити ініціативу та заснувала громадську організацію «Соціальний проєкт «Безкоштовний магазин «ДякуЮ». Робила це, бо бачила поряд із собою багато людей, що її підтримують.
Сергій Милейко та Юлія Гребнєва
Сам проєкт спрямований на допомогу малозабезпеченим та багатодітним родинам, пенсіонерам, інвалідам, матерям-одиначкам, переселенцям та іншим категоріям людей, які опинилися в тяжких життєвих обставинах. Тому трохи довелося трансформувати і гасло соціального проєкту, яке тепер вже звучить так: «Потребуєш – візьми! Маєш змогу – принеси!» І люди не тільки несуть, а й везуть речі. Бо тепер це не полиці, а окремі магазини.
– У кожного з нас вдома є, наприклад, одяг, який придатний для подальшого використання, але його ніхто не носить. Діти виростають з одягу, речі накопичуються, віддати їх нікому, а викинути шкода. Тому люди хочуть віддати, аби звільнити комору чи гардероб, але не знають, куди все подіти, – ділиться Юлія. – Деякі покупці стали самі пропонувати, крім продуктів, принести речі для малозабезпечених. Зрозуміло, що у продуктовому магазині це робити було недоречно. Тому я стала задумуватися над відкриттям у Чернігові безкоштовного магазину одягу та інших товарів домашнього вжитку. Розуміла, як це має працювати, але досвіду не було, тому спочатку звернулася по консультацію до власниці соціального гардеробу «Одежина», що в Тернополі, Яни Шкуратової. Вона вже мала досвід у цьому.
Потім Юлія розповіла про все директору ринку Олегу Бондаренку і поцікавилася, чи не можна у нього орендувати приміщення. Олег оцінив ідею і виділив під проєкт приміщення безкоштовно. Навіть за комунальні послуги не брав плати.
«ДякуЮ»: від одного міста на всю Чернігівщину
На Чернігівщині вже діє ціла мережа магазинів «ДякуЮ». Є такі заклади тепер і в Мені, Городні. Щоб їх відкрити, іноді доводилося проходити всі кола бюрократичних випробувань. Вдалося це зробити знову ж таки завдяки наполегливості Юлії Гребнєвої. Вона змогла згуртувати волонтерів Чернігова й інших міст, щоб надалі працювати спільно. Серед них – ековолонтери, зооволонтери, медичні волонтери… Тому асортимент товарів не обмежується лише одягом та предметами побуту.
Життя вносить свої корективи. У час пандемії волонтерській групі «ДякуЮ» довелося більше спрямувати зусилля на допомогу не тільки окремим людям, а й медичним установам.
Діяльність спільноти «ДякуЮ» була б неможливою, якби не було підтримки від меценатів та просто небайдужих людей. Особливо сьогодні, коли відчутна нестача пального, а товар треба розвезти по магазинах. Або коли вкрай необхідно віднайти якісь дефіцитні товари. Хтось забезпечує транспортні послуги, хтось дзнаходить обладнання та вішачки для одягу, а хтось просто допомагає розвантажити товар, розвішати одяг. Проєкт «ДякуЮ» таким чином переріс у справжній волонтерський рух.
У Мені теж дякують
Відкриття безкоштовного магазину «ДякуЮ» в Мені стартувало в лютому. Саме тоді Юлія Гребнєва побувала у нашому місті, зустрілася з представниками влади. Вже й придивилися приміщення неподалік від залізничного вокзалу. Підприємець Сергій Милейко разом зі своєю родиною та друзями взяли на себе клопоти з його облаштування.
Офіційне відкриття магазину планували на березень, однак в плани втрутилася війна. «Не дочекавшись офіційного відкриття через війну, розпочав надавати допомогу безкоштовний магазин «ДякуЮ» в місті Мена, – написав на початку весни Сергій Милейко на своїй сторінці в Фейсбуці. – За чотири дні роздали 300 кг одягу, взуття та дитячих іграшок тим, хто потребував допомоги».
Від середини березня «ДякуЮ/Мена» став працювати на Троїцькому базарі. Враховуючи те, що на Менщині з перших днів війни знайшли прихисток багато людей, які рятувалися від обстрілів Чернігова, Києва та інших міст, ця справа стала життєво важливою, бо переселенці тікали від війни практично ні з чим.
– Це вже зараз магазин працює через день: у вівторок, четвер та суботу з 9 до 13 години, – каже Сергій Милейко. – Зараз у нас буває до 50 відвідувачів за день. А тоді, в перший місяць війни, ми працювали щоденно і бувало, що обслуговували більше 200 «покупців». Працюємо на громадських засадах: прибутку і заробітної плати не отримуємо, використовуємо власний час і сили. До проєкту може долучитися кожен, хто не байдужий. Не відмовляємося від допомоги безпосередньо тут, у магазині, залучаємо людей до збору речей (одяг, взуття, іграшки, книги, техніка, меблі), якими вже не користуються, але які можуть бути придатні для використання тими, хто потребує їх. Робимо це виключно з однією метою – допомогти ближньому.
Речі знаходять нових власників, їх забирають з магазину, але він не порожніє. Бо постійно знаходяться ті, хто приносить, привозить нову партію
Часто сам Сергій, коли буває в Чернігові, Корюківці, забирає вантаж, який там приготували місцеві волонтери, і привозить до Мени. Спонсором може стати навіть пасажир, який розплатиться з Сергієм за те, що він підвезе. Не відмовляються від допомоги транспортом, якщо хтось доставить товар, рухаючись в попутному напрямку.
За останні три місяці доводилося не тільки привозити товар до Мени, а й відправляти його до сусідніх громад, де таких магазинів ще немає. Також збирали вантаж для жителів постраждалих від обстрілів населених пунктів поблизу Чернігова, для захисників.
– Ми видаємо речі людям, які приходять до нас з посвідченнями чи довідками, що засвідчують їхній соціальний статус, – ділиться Сергій Милейко.
Небагатослівні клієнти, яких довелося зустріти в магазині та які погодилися поділитися враженнями, позитивно відгукувалися про сам проєкт і дуже дякували волонтерам.
– Наразі такі заклади потрібні людям, – каже менянка Валентина. – У такий час малозабезпеченим важко придбати новий одяг, речі побутового вжитку. А тут є можливість вибрати необхідне, хай хоч і нове, задарма. Дуже дякую Сергію. Він дуже ввічливий.
Виявляється, що оце «дякую» і є отією грошовою одиницею, котра слугує платою за надані послуги у цьому магазині. Сказати його не вартує нічого: покупець за це отримає товар цілком безкоштовно, а такі люди як Сергій Милейко, Юлія Гребнєва і всі, хто їм допомагає, почувши це слово, вкотре переконаються, що роблять добру і таку потрібну справу.
Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie, ГО «Львівський медіафорум», Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
