Здавалося б, що тут такого - привласнив чуже. Таке трапляється досить часто. Однак зараз, під час війни, до таких речей ставляться більш суворо. Молодого корюківчанина обвинувачують у викраденні чужого майна, яке він учинив в умовах воєнного стану. За це він може потрапити до буцигарні.
Корюківська окружна прокуратура направила до суду матеріали щодо 29-річного жителя Корюківки, котрого звинувачують у крадіжці, яку він учинив в умовах воєнного стану.
Під час досудового розслідування було встановлено, що в квітні цього року молодик зайшов у один із міських продуктових магазинів і взяв з прилавку алкогольні напої. Він зовсім не відреагував на протест продавчині, розвернувся й пішов у своїх справах.
Зловмисник, якого підозрюють у крадіжці, ніде не працює, неодружений. Його судитимуть за ч. 4 ст. 185 КК України. Варто знати, що вчинення крадіжки в умовах воєнного стану одразу кваліфікується за цією статтею. Вона передбачає покарння - позбавлення волі від 5 до 8 років.
Ще у березні 2022 року до Кримінального Кодексу були внесені зміни щодо посилення відповідальності за злочини за ст. 185, 186, 187, 189, 191 КК, вчинені в умовах воєнного стану. Мова йде про основні майнові злочини: крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, а також розтрата і заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.
І якщо звичайна дрібна крадіжка (ч. 1 ст. 185 КК) до внесення змін вважалася не злочином, а кримінальним проступком, то за неї передбачалося покарання від штрафу до обмеження волі на строк до 5 років.
Більш суворий вирок, у вигляді позбавлення волі, зловмисник міг отримати за вчинення крадіжки повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 185), з проникненням у житло чи інше володіння (ч. 3 ст. 185), або у великому, особливо великому розмірі (ч. 4, 5 ст. 185).
Проте зараз, в умовах воєнного або надзвичайного стану, та ж крадіжка є кваліфікованим складом злочину, за що передбачене покарання – позбавлення волі від 5 до 8 років.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
