Ще наприкінці минулого року на посаду головного архітектора Корюківської громади призначили жительку Мени Лілію Лихотинську. Та зустрітися з новою фахівчинею вдалося лише зараз, коли триває російсько-українська війна.
Про особисте
Лілія Лихотинська здобула освіту магістра інженера-будівельника в Сумському національному аграрному університеті. П’ять років працювала головним архітектором у Менській громаді. Каже, що там у неї був цілий відділ з чотирма працівниками.
Лілія Лихотинська
Всі гуртом працювали над генеральним плануванням міста та сільських населених пунктів, брали участь у створенні індустріального парку. Чимало підприємств успішно побудували нові потужності з дотриманням усіх вимог екологічності та безпеки. Це був чудовий досвід у гарному колективі.
Однак фахівчиня переконана, щоб розвиватися, слід періодично щось змінювати у своєму житті та виходити з зони комфорту. Тож коли в Корюківській громаді оголосили конкурс на вакантну посаду головного архітектора, вирішила взяти участь. Запросила її до цього колега з Корюківки, яка, пропрацювавши на цьому місці кілька років, захотіла застосувати себе в іншій, більш творчій, сфері.
Та поки вона мешкає з родиною, 14-річним сином і чоловіком, у Мені, у квартирі п’ятиповерхового будинку. Щодня власною автівкою долає 30-кілометрову відстань від Мени до Корюківки й назад. Каже, що нині це стало дорогим задоволенням, бо дуже подорожчав бензин. Тому об’єдналася ще з трьома менянками, які теж щодня їздять у Корюківку на роботу.
На запитання, чи важко було перемогти в конкурсі та отримати бажану посаду в Корюківській міськраді, каже — не дуже, бо мала відповідний досвід. До того ж спеціалізація архітектора досить вузька, потрібні освіта, знання нормативів, численні контакти, щоби реагувати на нові виклики.
— У Корюківці мені працюється комфортно, хоча інтенсивність роботи значно зросла. Адже поки відділ складається з мене однієї, та й громада жваво розбудовується. Відновлюються промислові підприємства, зводяться ферми та приватні будинки, зростає перероблення деревини. Проте маю синергію з колективом, багато чого навчаюсь і ділюся своїми навичками з колегами, які завжди допомагають розв’язувати складні проблеми.
Про обов’язки архітектора
Лілія розповіла, що в її обов’язки входить організація й розроблення містобудівної документації, зокрема, генеральних і детальних планів, які визначають, де і що можна будувати, як розміщувати будівлі, щоб було комфортно сусідам і відповідало екологічним нормам і пожежній безпеці.
У Корюківській громаді Генплан затвердили в лютому 2017 року. До початку широкомасштабної війни він був у вільному доступі на сайті міськради, зараз доступ довелося обмежити. Тому при потребі щось переглянути чи з’ясувати, людям слід звертатися до відділу архітектури.
Якщо поруч прокладені комунікаційні мережі, це теж є проблемою. Часто трапляються випадки, коли земельна ділянка розташована в зоні підтоплення ґрунтовими водами, що дуже актуально для Корюківки, де їх рівень досить високий. Новий власник про це має знати наперед, адже доведеться робити висипку, ймовірні проблеми з прокладенням водогону та каналізації.
— Наш відділ також видає будівельні паспорти забудови земельних ділянок і містобудівні умови й обмеження на об’єкти будівництва. Хочу поінформувати громадян, що до 12 липня цього року, аби отримати ці документи, вони зверталися безпосередньо у наш відділ архітектури. Нині законодавство змінилося, й відтепер процедура інша.
Як і раніше, людина, котра хоче розпочати будівництво, спочатку виготовляє необхідні будівельні плани-схеми в бюро технічної документації (БТІ). Потім самостійно подає заявку на виготовлення будівельного паспорта та містобудівних умов і обмежень на об’єкт будівництва через єдину електронну систему у сфері будівництва, внісши туди виготовлені БТІ схеми. Далі чекає, коли їй повідомлять, що документи готові.
Як і до цього, необхідні документи для будівництва виготовлятиме відділ архітектури, але особисте відвідування замовника нашої служби тепер не передбачене. Є можливість звернутися до центру надання адміністративних послуг і подати заявку там. Або скористатися послугами інженера-проєктувальника, котрий має відповідний сертифікат. Урядовою постановою від 24 червня 2022 року це дозволено.
Такий фахівець сам заносить схеми намірів забудови до електронної системи, проте відповідна послуга коштуватиме грошей. І в Корюківці поки цього спеціаліста немає.
Про будівництво — дозволене та самовільне
Лілія Лихотинська каже, що в Корюківці багато ділянок для будівництва, зокрема, індивідуального житла. Вже розроблено детальні плани територій вулиць Незалежності, Сонячної (мікрорайон «Клину»), біля «тиру», Суворова, Паркової, Садової, Єсеніна.
— Корюківка має реальні перспективи для багатоквартирної забудови, — переконана архітекторка. — Дві багатоповерхівки мають з’явитися по вулиці Франка. По них уже розроблений детальний план, який зараз на погодженні. Ще один такий будинок передбачений по вулиці Галини Костюк (мікрорайон, що у напрямку Сновська).
Але тут є один нюанс — земля, на якій самовільно збудований об’єкт, має бути належним чином оформлена. Будівництво без дозвільних документів заборонене. І за порушення законодавства передбачена адміністративна відповідальність з великими штрафами. До того ж потім «самобуд» доведеться зносити.
Про плани «довоєнного» благоустрою
Професія Лілії Лихотинської просто не може не виключати творчість і політ фантазії. Адже саме завдяки архітекторам створюється затишок у населених пунктах, з’являються гарні алеї, фонтанчики, зони відпочину і, звісно, реалізуються більш глобальні проєкти. Тому не запитати симпатичну жінку про те, якою вона бачить мирну Корюківку, я не змогла.
— Корюківка — досить компактне місто. Тому центральна його частина постійно впорядковується й облаштовується. Населення саме тут проводить багато свого часу. Гарні дороги й тротуари, велосипедні доріжки, дитячі майданчики, розмаїття квітів — все це зробилося не в одну мить.
Довелося протягом багатьох років докладати чимало зусиль. У мирній Корюківці я вже бачу затишне місце відпочинку біля будівлі Укрпошти. До речі, облаштування цієї зони мало відбутися вже цього літа, якби не завадила війна. Також повинні бути впорядковані території та будівлі, де розміщені об’єкти торгівлі, з вивісками в одному стилі.
Все це поки мрії, але вони можуть стати реальністю після війни. Для цього потрібно прогнати з нашої землі ворога та залучити в Корюківську громаду якомога більше інвестицій. У нас уже є плани щодо кількох індустріальних парків із різним спрямуванням.
Це і глибоке перероблення деревини, і харчова промисловість, і відновлення занедбаних промислових об’єктів, що вже розпочалося. Звісно, для їх розвитку потрібні стимули. Основними «користувачами» цих об’єктів мають стати саме корюківські підприємства, адже залучити інші інвестиції до нас зараз надто важко.
Лілія Лихотинська каже, що в місті є певні проблеми, котрі стосуються благоустрою. Відповідно до Правил благоустрою громади власники будівель зобов’язані підтримувати зовнішній вигляд будівель і споруд у належному технічному стані й дбати про їх естетичний вигляд.
Наприклад, у межах «червоних ліній» вулиць заборонено розміщувати паркани. Тобто громадяни не повинні встановлювати свій паркан ближче до дороги за межами своєї ділянки. А таке, на жаль, трапляється.
Порушення Правил благоустрою громади тягне за собою адміністративну відповідальність, а паркан доведеться зносити. А загалом планів, каже архітекторка, у міської ради багато, та спочатку потрібно перемогти ворога, щоби в Україні запанував мир.
