Депутатка Корюківської міськради, 25-річна зоозахисниця Ірина Титенко точно знає, що прийдешній рік Чорного Водяного Кроля чи Кота обов’язково буде вдалим, зважаючи на вдачу цих тваринок. Ми дізналися, чому так вважає власниця трьох чорних котів і чому вона не вірить у прикмети про них.

Рік Тигра, який усе змінив

2022-й для викладачки образотворчого мистецтва Ірини Титенко починався з творчих планів у мистецькій школі. Непросто стало працювати з дітьми спочатку через коронавірусні обмеження, а з початком війни й поготів.

Ірина не змогла розриватися між робою та своїм покликанням – захищати покинутих тварин. Вона з перших днів російської агресії зайнялася гуманітарною місією, бо в людей почалися проблеми з купівлею кормів для своїх пухнастиків. Люди зверталися до неї, і вона допомагала, підказувала, бо мала багаторічну тісну співпрацю з постачальниками кормів, благодійними фондами.

Оскільки таких запитів у Корюківці ставало все більше, Ірина подумала, що може й сама цим зайнятися - привозити на продаж і корми, і препарати та інші товари для тварин, таким чином знявши напругу серед міських зоолюбителів. Навесні наважилася на відчайдушний крок – відкрила зоомагазин, покинувши викладацьку роботу. Мама підтримала доньку.

Ірина ТитенкоІрина ТитенкоАвтор: Марина Витрикуша

- Відкрилася, як-то кажуть, на свій страх і ризик, адже логістика була порушена, до того ж ми поблизу кордону, ніхто не знає, що буде завтра, - розповідає Ірина. – Деякі постачальники, зачувши, куди треба доставляти товар, відмовлялися його везти до нас, перестраховуючись. Тому до таких доводилося самим їздити.

Разом з цим Ірина співпрацювала з різними фондами й організаціями, які під час війни допомагають і тваринкам, і людям. Вони закуповували препарати для лікарні, допомагали ВПО та малозабезпечним родинам, надавали гуманітарні корми тваринам. Роботи їй додавалося, адже більшало покинутих котів і собак на вулицях міста.

Якщо на початку року кошти на стерилізацію безпритульних тварин ще виділялися з міського бюджету, то з початком війни цю роботу, за словами Ірини, вона проводить власними силами. Виконує її, як може і наскільки вистачає власних ресурсів.

«Військові» коти

За декілька місяців Ірина змінила винаймане приміщення під магазин на просторіше майже в центрі міста. Тут з’явилася можливість за попереднім записом проводити прийом особливих пацієнтів лікарем-ветеринаром. Щочетверга у Корюківці прий-має Ігор Ярина з Сосниці, який має кабінет і зоомагазин у Мені. Ірина довіряє цьому спеціалісту, адже багато років поспіль возила до нього своїх підопічних на лікування.

- З початком війни з’явилися різні пацієнти, - каже Ірина. – Почастішали звернення військових, які приносять на огляди травмованих під час війни тварин. Це або їхні пухнасті «напарники», котрі перебувають у місцях військових дій, або тваринки місцевих жителів, які втекли до лісосмуг.

Серед незвичних пацієнтів був маленький травмований єнотоподібний собака, якого українські воїни привезли на огляд і вакцинацію, бо він «служить» разом з ними

Зоомагазин Ірини Титенко «Кіт Тео» й нині допомагає кормами тим, хто потребує. Приміром, регулярно передає їх кінологам, які навчають службових собак. Сама ж власниця разом з колективом і підопічними Центру надання соціальних послуг бере участь у виготовленні окопних свічок. Закликає всіх, хто хоче зігріти наших захисників, за можливості поділитися невеличкими баночками з-під консервів і, особливо, воском, приносити їх до зоомагазину чи в ЦНСП.

Найзручніші, за відгуками військових, маленькі баночки, як з-під консервів «Purina». Свічки в таких горять по 2 години. Солдати встигають і нагрітися, й чаю закип’ятити. Можна також більшого діаметра, але невисокі, щоб не витрачати зайвого воску. Більші горять по 4 години.

Тварини й люди. Тенденції війни

Ірина помітила: з початку війни з’явився попит на тварин. З такими проханнями й до неї звертаються, і в соцмережах пишуть. Цих людей вона розуміє, адже у стресових ситуаціях повинна бути віддушина. Не кожна людина здатна виговоритися, відкритися іншій. А ось коли вдома є пухнастий улюбленець – інша справа.

- Брати наші менші, вони ж постійно раді бачити господарів! – переконана Ірина. – Навіть якщо, бува, за щось ображаються, то це завжди мило. Люди шукають тепла й підтримки саме від тварин, бо вони - друзі, які ніколи не зрадять.

Ірина поки не наважується завозити ніяких тварин у зоомагазин, адже це дуже відповідально. Їй би своїх підопічних безпритульних прилаштувати! Каже, завдяки постам у соцмережах вдалося знайти люблячі родини котикам, які пережили бомбардування в Чернігові, а їхні господарі – ні. Буває, шукати новий дім доводиться й породистим котам. Навіть такі красені часто стають непотрібними.

«Притулку для котів і собак у Корюківці нема!»

- До мене часто звертаються з запитанням: «Можна я вам принесу свого кота?» - розповідає Ірина Титенко. – На моє запитання: «Куди?», серйозно відповідають: «У ваш притулок». Я вже втомилася пояснювати, що немає в Корюківці притулку для непотрібних своїм господарям котів і собак. І в мене особисто немає можливості їх утримувати вдома. Але кожен може зробити добру справу для безпритульних тварин. Хтось може взяти їх до себе на перетримку, як гостей, доки я не прилаштую їх у нові родини. Якщо немає змоги тримати у квартирі, можна спорудити картонний будиночок на вулиці, утеплити фольгоізолом і просто підгодовувати, давати водички. Це не складно, багато зоозахисників у нашому місті саме так і роблять.

Ірина мріє, щоб в Україні та Корюківці зокрема, відбувалася реєстрація тварин, аби можна було контролювати їхню популяцію, як у багатьох цивілізованих країнах світу

Наскільки їй точно відомо, у місті декілька десятків котів і собак потребують дбайливих господарів. Але, припускає, що насправді ця цифра може досягати декількох сотень, бо не всіх безпритульних вдається вчасно виявити й контролювати.

У свій вільний час Ірина знаходить таких, спочатку віддає на огляд і стерилізацію, а потім прилаштовує у родини: фотографує, описує характер й особливості тварин - і чекає на диво. Ця місія потребує не лише багато часу, а й щирого бажання допомогти.

Подарунок до Нового року може бути різним. Краще - пухнастим і чотирилапим!Подарунок до Нового року може бути різним. Краще - пухнастим і чотирилапим!Автор: Марина Витрикуша

Ірина Титенко закликає кожне небайдуже серце зробити подарунок собі та рідним у передчутті Нового року – взяти додому безпритульного пухнастика! Рік Кота обов’язково буде прихильним до тих, хто стане небайдужим до його символу.

Зоозахисниця переконана: ви ще не раз щиро пошкодуєте, що не зробили цього раніше! Коти – це тепла пухнаста підтримка й причина хорошого настрою. Нехай хижий Рік Тигра поступиться миролюбному Року Кота.

Прикмети про чорних котів

В Ірини Титенко є троє котів. Усі чорні, колишні безпритульні. Тому у прикмети про чорних тварин вона не вірить. Такі ж ласкаві й доброзичливі, як і решта пухнастиків – перевірено зоолюбителькою!

- Своїх трьох я взяла дорослими, - розповідає Ірина. – Але вони поводилися так, ніби завжди в мене були. Тож не треба боятися брати дорослих котів. Навпаки: вони можуть вам за турботу віддячити у стократ більше!

Марина Витрикуша
Марина Витрикуша
Марина Витрикуша
Ірина вже підготувалася до Нового року - зробила фотосесію з чорним котом

На запитання, чи не думає завести ще один символ прийдешнього року, Ірина сміється:

- Усі мої коти з’являлися в мене, коли я не планувала. Тож я навіть не здивуюся, якщо доля підкине такий подарунок. Не здивуюся, якщо він буде чорний. Бо я навіть дуже добре ставлюся до чорних котів.

- А якби була можливість самій обирати собі домашніх улюбленців, хто б це був? – цікавлюся.

- Хороше запитання. В ідеалі я б купила собі бенгальського кота й собаку породи ауссі. Але доки є необхідність рятувати котів і собак у нашому місті, моя совість не дозволить обирати улюбленців для власного задоволення.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися