У центрі м.Мюнхен у Німеччині в приміщенні Хофбраухаузу відбувся захід, присвячений Україні. На нього запросили 400 гостей, які змогли побачити малюнки дітей із далекої Корюківки.
Захід, присвячений Україні та волонтерам, які у свій вільний час надають допомогу українським біженцям в Німеччині, проводився 29 квітня у м.Мюнхен. Його влаштували за підтримки Міністерства соціальної політики землі Баварія. Урочиста частина розпочалася вітальним словом міністерки Ульріке Шарф та Генерального консула України м.Мюнхен Юрія Ярмілка.
Завдячуючи нашій землячці, 37-річній уродженці Корюківки Аліні Руппрехт, на ньому були представлені двадцять дитячих робіт учнів Корюківської мистецької школи ім. О. С. Корнієвського. Десять із них — та тему Корюківської трагедії 1943 року, а десять — що нині в українських дітей на душі та яким вони уявляють мирне майбутнє після російсько-української війни.
Директорка школи Алла Сухомлин розповіла, що ініціаторкою організації виставки малюнків наших дітей стала корюківчанка Аліна Руппрехт, у дівоцтві Ільєнко, яка вже багато років мешкає в Німеччині. Вона здобувала освіту в першій школі в Корюківці, навчалася в школі мистецтв у класі образотворчого мистецтва, дуже любить малювати.
Після дев’ятого класу, 2000 року, дівчина продовжила навчання в чернігівському ліцеї, а потім вступила до Чернігівського педагогічного університету. Мріяла стати вчителькою початкових класів й образотворчого мистецтва. Та вже на четвертому курсі Аліна відкрила для себе нове хобі — німецьку мову.
Закінчила курси у чернігівській мовній школі «Лондон». А після п’ятого курсу їй випала нагода відкрити візу в Німеччину. У цій країні вже мешкала її рідна сестра Катерина з сім’єю. Так, корюківчанка Аліна Ільєнко поєднала свою долю з Німеччиною. Нині вона має чоловіка-німця, діток. Мешкає родина в Баварії, в середній Франкенії, що неподалік Нюрнбергу.
Аліна підтримує тісні зв’язки з Україною, рідною Корюківкою. Їй дуже боляче, що таку чудову країну нищить росія. У березні 2022 року наша землячка вступила до координаційного штабу від міста Хехштадт по роботі з біженцями.
Вони тісно співпрацюють із мерією, церквою, усіма службами та центрами. Сама Аліна відповідає за мовну школу. Протягом року провела три курси з вивчення німецької мови з українськими біженцями.
— Місто Хехштадт дуже цінує волонтерську роботу. І нас як активних волонтерів запросили в Мюнхен на захід, який проводило міністерство соціальної політики, — розповідає Аліна Руппрехт. — Я зробила запит в міністерство на організацію під час цього заходу виставки робіт вихованців Корюківської мистецької школи ім. О. С. Корнієвського, і вони відразу погодилися.
Переконана, що дуже важливо доносити до німецького суспільства як інформацію про трагічні події в Україні під час Другої світової війни, так і нинішні, коли багатостраждальну українську землю топче російський чобіт. На цьому зупинятися не буду.
Планую зробити запит на показ малюнків українських дітей у Нюрнберзькому суді. Адже свого часу німці провели суд над нацистами, тепер же — всі чекають на путіна в Гаазі. Виставка має продемонструвати головний меседж: роботи українських дітей уже в суді, а путін і його кремлівські злочинці, ще на волі.
Наша землячка переконана, що надзвичайно важливо надалі зміцнювати культурні й партнерські зв’язки між містами Німеччини та України. Президент Німеччини Франк Вальтер Штайнмаєр після неодноразового відвідування м.Корюківка наголошував: «Я можу підтвердити обіцянку, що Корюківка встановить побратимські відносини з містом Вальдкірхен на південному заході Німеччини. Це дає сигнал Москві, що їй не вдасться розділити наші народи».
Тож, можна сказати, важливий корок зроблено. Дуже радіють такій співпраці працівники й вихованці мистецької школи.
— Аліна до війни часто бувала в Корюківці, де проживають її батьки, — згадує Алла Павлівна. — Щороку приїжджали усією великою сім’єю. Багато подорожували Україною. Під час візитів у рідне місто вона завжди приходила до школи мистецтв, цікавилася нашими проблемам і досягненнями.
Пані Аліна з малюнками дітей з Корюківки
Це була її ідея поєднати в дитячих малюнках, які вирушать до Німеччини, жахливі наслідки двох воєн. Аліна взяла на себе все, що стосувалося транспортування робіт наших вихованців. Її мама Людмила Анатоліївна відправила великий конверт Новою поштою до Львова, а далі перевізник доставив їх у Франкфурт.
Уже після виставки Аліна розповіла, що найбільше вразив німецьких відвідувачів виставки малюнок «Україна плаче».

