Представники ЗМІ з віддалених громад, на відміну від чернігівських, на жаль, не мають змоги часто спілкуватися з обласною владою. А під час повномасштабної війни й поготів. На цю зустріч з начальником обласної військової адміністрації В’ячеславом Чаусом у форматі пресконференції медійники з районних газет чекали кілька років.
Чернігівщина після окупації
Пропозиція зустрітися 6 червня, у День журналіста, з керівництвом області газетярам сподобалася. Хоча прибули й не всі. У багатьох редакціях нині немає ні автомобілів, ні водіїв, ні коштів на пальне. Добиралися, хто як міг. Декотрі — маршрутками, хтось власною автівкою, підхоплюючи по дорозі колег.
В’ячеслав Чаус прийшов не сам. Поспілкуватися з медійниками виявив бажання також генерал Дмитро Красильников, Герой України, який із березня 2023 року призначений командувачем Оперативного командування «Північ».
В'ячеслав Чаус і Дмитро Красильников
Того дня Україну сколихнула жахлива новина про підрив російськими окупантами Каховської ГЕС. Керівник області сказав, що Чернігівщина готова надавати допомогу постраждалим українцям, зокрема, готується житло для можливих переселенців.
В’ячеслав Анатолійович розповів про ситуацію в області, про те, як відбудовуються населені пункти, що постраждали під час окупації в березні 2022 року.
— Цифри, за якими поламані долі наших земляків, не можуть не вражати, — сказав керівник області. — Чернігівщина втратила 664 мирних жителів, поранення різного ступеня зазнали 1133 осіб. Окупанти знищили й пошкодили 12 276 будівель.
Триває розмінування територій, у першу чергу сільськогосподарських угідь. Але стовідсоткової гарантії, що сапери вилучили усі вибухонебезпечні засоби, немає. На десятиліття залишаться загрозливими для людей ліси, водні об’єкти, і до цього треба бути готовими.
За словами начальника військової адміністрації, частину пошкоджених помешкань, шкіл, медичних закладів інших об’єктів критичної інфраструктури уже вдалося відновити. Проте роботи ще дуже багато.
Чернігівщина минулого зимового періоду була з теплом, але система працювала в критичному стані, тому підготовка до наступного осінньо-зимового періоду вже зараз потребує значних зусиль.
Інформаційна безпека
В’ячеслав Чаус багато говорив про важливість донесення правдивої інформації до людей і роль ЗМІ у цій важливій справі. Журналісти запитали, у яких питаннях щодо роботи влади керівник області хотів би більшого сприяння медійників.
— У роботі ЗМІ найголовніше — об’єктивне висвітлення подій. Проте інколи нам дійсно потрібна допомога журналістів. Приміром, часто владі не вистачає аргументів, аби переконати мешканців прикордонних територій, котрі перебувають під щоденними ворожими обстрілами, переселятися.
І тут ЗМІ можуть допомогти, якщо приділятимуть цій темі належну увагу, бо люди дуже довіряють місцевій пресі. Адже життя й здоров’я наших громадян має бути на чільному місці. Війна закінчиться й нинішні труднощі — явище тимчасове.
Подивіться, як поводиться населення під час небезпеки: магазини зачиняються, а під ними вишиковуються покупці, стоять годинами, що досить небезпечно. Саме у питаннях безпеки населення хотілося б більшої підтримки з боку ЗМІ.
Також зараз активно обговорюються болючі питання щодо підвищення тарифів. Однак люди мають розуміти: наша енергосистема в критичному стані, зазнала значних руйнувань під час обстрілів, працює в аварійному режимі. Все це треба не один раз пояснювати.
Чи знайде держава кошти на відновлення критичної інфраструктури, чи знову доведеться переживати зиму в аварійному режимі — зараз ніхто сказати не може. Наша країна воює. Виділені на відбудову кошти можуть у будь-який момент перенаправити на потреби армії.
Чи можливе повторне вторгнення росіян на Чернігівщину
На це запитання відповів Дмитро Красильников. Генерал зазначив, що станом на сьогодні загрози масштабного вторгнення військ російської федерації з боку білорусі чи росії на територію Чернігівської області військові не бачать. На кордонах немає такої кількості угрупувань, щоби це було можливим.
Однак загроза обстрілів близьких до країни-агресорки населених пунктів і заходу диверсійно-розвідувальних груп існує. На прикордонні Чернігівщини та частині Сумщини діє 15-20 ДРГ, які заходять на нашу території кілька разів у тиждень. Їх відстежують військові та знищують.
Якою може бути підтримка газет з боку влади
Як відомо, в Україні немає газет, які б належали владі та фінансувалися нею. Усі газети давно роздержавлені та приватизовані трудовими колективами. Однак виклики, які постали перед друкованими ЗМІ під час війни, призводять до того, що газети або припиняють виходити взагалі, або зменшують свої витрати до критичного стану.
Звісно, можна закрити очі й спостерігати, як тихо помирають друковані ЗМІ зі сторічною історією. Наприклад, редактор газети «Життя Семенівщини» Сергій Висоцький не приховує, що з 2024 року їхнє видання може закритися. Там через постійні обстріли виїжджає населення, і їм не до передплати.
Бізнес, який міг би підтримати наданням реклами, теж ледь виживає. Але ж інших джерел фінансових надходжень, окрім передплати та рекламних послуг, газети не мають. І в такій ситуації всі «районки».
Безумовно, медійники просили керівника області про допомогу. Вона полягає в тому, щоби, перш за все, налагодити доставляння поштою газет безпосередньо до читача. Зрозуміло, що у такі важкі часи і Укрпошта виживає, як може. Але люди з сіл часто звертаються в редакції і прямо заявляють, що не передплачуватимуть газету, бо за нею треба самим ходити то в старостат, то в магазин, то ще кудись.
І якщо проблем із цим немає на Городнянщині, де місто налагодило таку співпрацю з газетою на постійній основі, то на Коропщині взагалі цього немає. Мало в яких газетах регулярно висвітлюється діяльність органів місцевої влади, а державних адміністрацій — і поготів.
Життя змушує економити всіх, але треба дивитися наперед. Допомогти газетярам також могла б обласна програма, у якій варто передбачити кошти на покриття хоча б частини витрат на папір і друкування видань.
Зрештою, зустріч з керівником області була цікавою. Редактори «районок» сподіваються, що вона допоможе розв’язати й найболючіші проблеми ЗМІ у воєнний час. Адже друковане слово має багато переваг перед іншими джерелами інформації. Газети, на відміну багатьох електронних джерел, повною мірою відповідають за свої публікації перед законом.
