У Корюківському Центрі дитячої та юнацької творчості функціонують багато гуртків. Проте щороку їх перелік оновлюється, аби кожна дитина могла підібрати свій напрям за інтересами. І нині запрацювали нові гуртки. До Центру прийшли працювати дві керівниці-сумісниці, вчительки міських ліцеїв. А ще один керівник гуртків влаштувався на постійне місце роботи, переїхавши у Корюківку з Мени.
Танцювальний гурток
З 1 жовтня за сумісництвом працює керівницею танцювального гуртка 47-річна Оксана Чорна, вчителька початкових класів Корюківського ліцею № 1. Оксана Григорівна змінила Світлану Хачатурову, яка багато років трудилася на цій посаді.
Оксана Чорна
Коли їй запропонували творчу роботу, роздумувала недовго, адже скільки вчителює, стільки й вела танцювальний гурток у школах — спочатку на Олексіївці, а потім у першій. І сама танцює у колективах Міського будинку культури.
— Я з дитинства мріяла танцювати, — каже Оксана Григорівна. — Коли у четвертому класі вирішила записатися на гурток, там набирали малих дітей і мені стало нецікаво. Тому з танцями не склалося, натомість закінчила школу мистецтв по класу домри. У 1995 році у Путивльському педагогічному училищі ім. С. В. Руднєва отримала спеціальність «Вчитель початкових класів, керівник дитячого художнього колективу», грала в народному оркестрі при закладі.
Невдовзі молода вчителька пішла в декретну відпустку, опісля до 2005 року жила в Броварах. Повернувшись у Корюківку, влаштувалася в першу школу, де теж вела танцювальний гурток аж до початку повномасштабного вторгнення російських окупантів.
— І сама танцюю з 30 років, — продовжує Оксана Чорна. — Моя колега Тетяна Денисенко на той час займалася в колективі Олени Володимирівни Мостович, і мені запропонувала долучитися. Відтоді й дотепер танцюю в гурті «Ремікс». І рік, як займаюся в групі Вікторії Доценко «Віддай себе танцю», де близько двадцяти дорослих дівчат і жінок, які все життя хотіли цим займатися, та з якихось причин не змогли. Танці дають стільки позитивних емоцій! До того ж збільшується коло спілкування, бо знайомишся з людьми різних професій, здружуєшся.
Так і в школярів — переконана Оксана Чорна. Якщо дитина енергійна, рухлива, варто спробувати себе в танцях! Заняття не лише позитивно впливають на здоров’я, бо допомагають розвиватися фізично, зміцнюють кістки та м’язи, підвищують витривалість, а й дають важливі комунікативні навички.
— Запрошую на танцювальний гурток у ЦДЮТ усіх охочих дітей, — каже Оксана Чорна. — Попередньо займатимемося у середу, четвер і п’ятницю. Молодша група (7-9 років) — з 13.00 до 14.35, старша група (10-13 років) — з 14.45 до 16.20. Щоб дитина відвідувала гурток, батькам треба написати заяву й придбати танцювальне взуття: чешки або балетки.
«Гра на гітарі» та «Медіакультура»
Із 6 вересня на постійне місце роботи керівником гуртків у Корюківський ЦДЮТ влаштувався 37-річний Артем Тихонов, переселенець із Донеччини, який останні 8 років мешкав у Мені й навчав гри на гітарі менських і корюківських дітей.
Артем Тихонов
Не маючи останнім часом постійної роботи в Мені, Артем до нинішнього літа працював у Києві охоронцем, але не бачив сенсу у такій діяльності, бо його справжнє покликання — музика. Тому й погодився стати керівником гуртків у Корюківці, куди його вже давно запрошували.
А віднедавна перебрався сюди жити, щоправда, без сім’ї. Дружина Олена з синами з початку повномасштабного вторгнення росіян виїхала за кордон, де розпочала власну справу з пошиття одягу. Артем складно переживає розлуку з дружиною та дітьми, бо з 19 років, відколи створив свою сім’ю, ніколи не розлучався з рідними. Не приховує: триматися допомагають юні корюківські та менські гітаристи. Своїх вихованців із Мени викладач не полишає й продовжує займатися з ними, попри переїзд у Корюківку.
— Для мене Корюківка — нове місто, новий виклик, нова можливість направити свої здібності в потрібне русло, — розповідає Артем. — У Корюківському ЦДЮТ студія гри на гітарі працює кожного дня з понеділка по п’ятницю в післяобідній час, — розповів Артем Іванович. — Для охочих навчитися грати бажано б мати свій інструмент, але якщо його немає, не біда. У ЦДЮТ наразі маємо чотири гітари разом із моєю. Запрошую тих, хто любить музику, долучатися до нашого гуртка!
— Дуже важлива дітям можливість самовиразитися, — каже Артем Тихонов. — Це їхній перший сценічний досвід, який надалі допоможе подолати страх перед публічними виступами. Мені приємно, що вони мають жагу до творчості, прагнуть навчитися нового. Окрім студії гри на гітарі, я є керівником гуртка «Медіакультура». Якщо коротко, то це заняття для юних блогерів, де ми вчитимемося користуватися соцмережами, зокрема, щоб просувати свою творчість, знімати якісні відео, робити афіші тощо. Програма гуртка розрахована на дітей віком від 10 років і старших. Це буде одна група, яка попередньо займатиметься один чи два рази на тиждень.
Артем Тихонов вдячний корюківській активній молоді за підтримку і зазначає, що й сам відкритий для творчих починань. Зокрема, хотів би організовувати благодійні концерти на підтримку українського війська, які влаштовував на Менщині. Протягом минулого літа він зі своїми вихованцями провів шість концертних заходів на підтримку ЗСУ і один — з метою допомогти закрити збір коштів для придбання крісла хлопчику з інвалідністю.
«Юні туристи-краєзнавці» та «Оздоровча гімнастика»
Ці два нові гуртки в ЦДЮТ за сумісництвом веде вчителька початкових класів Корюківського ліцею № 2, 50-річна Світлана Римар.
Світлана Римар
— Цьогоріч мені запропонували стати керівницею гуртків у ЦДЮТ і навіть обрати напрям за бажанням, — розповіла Світлана Володимирівна. — Зупинилася на двох «Юні туристи-краєзнавці» та «Оздоровча гімнастика». Оскільки робота в позашкіллі для мене нова, тож колектив дуже підтримує, в усьому допомагає, за що я їм вдячна. Роботу з дітьми вже почала, але гуртки завжди відкриті для нових дітей.
Гурток «Юні туристи-краєзнавці» розрахований на дітей віком 9-12 років. Збираються вівторками, четвергами та п’ятницями з 16.00 до 18.00. Тут вони знайомитимуться з історією та культурою нашого народу, а також здобуватимуть багато корисних для дорослого життя навичок: орієнтуватися на місцевості за допомогою компасу, складати карту місцевості й маршруту, готувати страви на вогнищі в похідних умовах, долати природні перешкоди, а також знайомитимуться з туристичним обладнанням і спорядженням. А ще навчатимуться вправлятися з туристичними рюкзаками, спальними мішками й наметами тощо, дотримуватися правил безпеки та надавати першу медичну допомогу.
— Ми багато часу проводимо просто неба, у парку чи біля Центру дитячої та юнацької творчості, — розповідає Світлана Володимирівна. — Діти охоче відвідують гурток, бо подобаються колективні завдання, квести, конкурси. Вони тягнуться одне до одного, відчувається брак живого спілкування. Навіть розходитися не хочуть!
Гурток «Оздоровча гімнастика», на думку Світлани Римар, є теж дуже актуальним для дітей. Працюючи з учнями початкової ланки, вона постійно помічає, що в більшості обмежена рухова активність, діти прикуті до гаджетів, через що страждають і зір, і постава тощо. Тому на гуртку, який розрахований на дітей віком 6-9 років, вони багато рухатимуться.
— Наша реальність така, що діти не вміють грати разом, — каже Світлана Володимирівна. — Тож ми вивчаємо та граємо в призабуті рухливі ігри: «Хустинка», «Джерело», «Море хвилюється — раз», «У ведмедя у бору гриби-ягоди беру» тощо. Проводимо спортивні конкурси, вікторини. Окрім цього, виконуємо різні зорові вправи, дихальні та імітаційні, ритмічні під музичний супровід (з обручем, гімнастичною палицею, м’ячиком, скакалкою, мішечками з піском, на гімнастичній лаві та драбині тощо). Хочеться, щоб усі діти були здоровими, веселими та дружніми, бо це ж наше майбутнє. І вони стараються! Мені самій такі заняття підіймають настрій, дають енергію й силу.
