У дуже складний час ми живемо. Та свято віримо, що Україна переможе у війні, в нашій країні обов`язково будуть мир і спокій. Кожен по-своєму просить у Всесвіту для нашої зболеної землі добробуту й процвітання. Інколи народжуються вірші, схожі на молитву. Саме такі поетичні рядки написала наша землячка з Холмів Юлія Солохненко.
Юлія Солохненко, 37-річна секретарка Холминської ЗОШ І-ІІІ ст., віршує з дитинства. Не полишила це заняття й під час війни. Віршоване слово вселяє їй віру в перемогу, та й іншим допомагає переживати труднощі. Хоча, як зізнається авторка, лише деякі її твори живуть на просторах соцмереж, більшість – у зошиті.
Того року Юлія написала «Прохання до Миколая» напередодні свята, коли ворог нещадно атакував Україну сотнями ракет, люди в містах і селах жили практично без електроенергії й тепла.
Юлія щороку буває у ролі казкового чарівника для своїх рідних і друзів, а також двох хрещениць. Натомість сама сюрпризів не любить, тому вважає за краще завчасно узгоджувати з чоловіком бажані подарунки.
Валерій знає, що для дружини найкращі «миколайчики» - це книги. Або кімнатні квіти чи хустки, яких Юлія в своїй колекції має понад 60 штук.
Прохання до Миколая
Фото: З відкритих джерел
Святий Миколаю, в лиху цю годину, прошу: заступися за кожну дитину.
За батька та сина, за доньку і мати, за всіх, хто на захист країни мав стати.
Для себе не прошу, нічого не треба, хіба трішки сонця, хіба трішки неба.
Благаю лише, щоби ворог забрався, і люд наш нескорений гордо піднявся.
Хай зникнуть ракети, хай небо світліє, хай клятий рашист на болотах прозріє.
Святий Миколаю, прошу я так мало, щоб всіх найрідніших війна нам віддала.
Хай прийдуть додому, хто десь забарився, хто в ранах тяжких вже боротись стомився.
Даруй нам тепло, промінь світла у душі, і тих поверни, хто у морі й на суші.
Святий Миколай, осуши гіркі сльози, не дай, щоб в міста увірвались морози.
На підступах ти зупини орди вражі, як скелю зміцни ЗСУ - наших стражів.
Святий Миколаю, дай світло в оселі, щоб діти лишались щасливі й веселі.
Щоб далі навчались, сміялись, дружили, а люди старенькі в пітьмі не тужили.
Зігрій, Миколаю, теплом кожне місто, щоб людям змарнілим було що поїсти.
І де готувати, й кому подавати, щоб зиму страшну цю могли ми здолати.
Дай сили й здоров'я, і мудрості, чуєш? Ти можеш, я вірю, ти нас порятуєш!
Прислухайся: в тиші - молитви, як гомін. Це вся Україна, це біль наш і стогін!
Ми сильні, ми мужні, ми все подолаєм, але допомоги твоєї благаєм.
Святий Миколаю, даруй своє чудо, бо інших бажань в українців не буде.
У Бога за нас ти замов слово добре, за мужній народ, за дитя твоє горде,
За душі нескорені, в душах - багаття, то віра, молитва, й на грудях розп'яття.
Ти Матері Божій, прошу, поклонися, з високих небес на Вкраїну дивися.
Хай Трійця Свята стане людям бронею, і кожен солдат нехай буде за нею.
У морі печалі, пітьми та скорботи, Святий Миколаю, тобі тут роботи!
Не дай нам і далі у крові топитись, нам треба триматись, нам треба молитись.
Заплакав народ, а за ним - і ікони, бо плем'я ординське плює на закони.
Хай Бог їх розсудить, а в пеклі приймають, нехай їх нащадки спокою не мають.
Я навіть не знаю, що ще попросити.
Святий Миколай, нам би вижити й жити!
