Нещодавно представники Менської міської ради взяли участь у громадському обговоренні реформи профільної середньої освіти та її впровадження в області. Про це повідомляє Менська міська рада
Захід був організований Міністерством освіти і науки України у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Чернігівської ОВА.
Обговорення залучило близько 200 учасників, серед яких були представники МОН, Чернігівської ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освітою ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти. Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» до 1 вересня цього року мають бути затверджені плани формування мережі закладів освіти. А з 2027 року буде запроваджено трирічну профільну середню освіту (10–12 класи) за двома спрямуваннями: академічним та професійним.
Одним із ключових етапів підготовки до реформи є формування спроможної мережі закладів освіти, побудова нової освітньої інфраструктури, яка дозволить забезпечити високу якість освіти. Майбутні академічні ліцеї мають бути великими, відокремленим від початкової школи та гімназії, оскільки профільна освіта потребує іншої організації навчання, та включати 100 дітей на паралелі. Це допоможе створити розмаїття профілів та забезпечити висококваліфікованих учителів.
Чернігівська область є одним із пілотних регіонів у Проєкті DECIDE і вже активно працює над плануванням реформи профільної середньої освіти. Експерти проєкту допомагають області змоделювати ефективну мережу закладів освіти, щоб забезпечити територіальну доступність професійної середньої освіти.
— Разом з обласними департаментами освіти, громадами розробляємо проєкт мережі закладів, що надаватимуть профільну середню освіту. Ми аналізуємо кожну громаду: кількість учнів, які підуть в академічні ліцеї та професійні коледжі у 2027 році та будуть там навчатися надалі; відстань між закладами освіти; географічні особливості та наявну інфраструктуру. Завдяки цьому плануванню нам стає зрозумілим, яким має бути законодавство та які винятки потрібно передбачити. Така послідовність етапів розроблення реформи вкрай важлива для ухвалення законів і нормативних актів, які будуть відповідати реаліям на місцях, — зазначив Дмитро Завгородній.
Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 показують освітні втрати, зумовлені дистанційним навчанням через війну та попередні карантинні обмеження. Посилюється нерівність між сільськими й міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з PISA-2022 розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив: у читанні майже 5 років навчання; у математиці — більше ніж 4,5 року навчання; у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки.
