Ухвалений українським парламентом законопроєкт № 9665, який в народі вже охрестили «законом про штрафи за дрова», мав посилити відповідальність за незаконну вирубку дерев. А натомість спричинив грандіозний скандал.
Що пропонують депутати
За інформацією Центру громадського моніторингу та контролю, ухвалений Верховною Радою у жовтні документ пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Автори документа кажуть, що він спрямований на боротьбу з «чорними лісорубами» і незаконними пилорамами, що наживаються на краденому лісі.
Чинне законодавство передбачає за незаконний обіг деревини штрафи від 17 до 25,5 тисяч гривень. Тоді, як новий проєкт закону підвищує стягнення до 34-85 тисяч гривень або ж посилює покарання до обмеження волі строком до трьох років.
За пошкодження дерев і чагарників, що ростуть у парках, скверах та історико-культурних заповідниках, — автори документа пропонують штрафувати на 85−170 тисяч гривень, чи обмежувати волю на 3-5 років.
Люди критикують законопроєкт за те, що він передбачає великі штрафи чи позбавлення волі за «зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів». Натомість, як підтвердити документально зберігання сухостою, чагарників та назбираних дров — у проєкті закону не вказують.
За і проти
Норми нового закону не стосуються населення, яке використовує дрова для обігріву, запевняє співавтор документа депутат Максим Павлюк. Він каже, що відповідальність настає лише у разі зберігання дров на понад 30 тисяч гривень: «Іншими словами, особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 метрів кубічних соснових дров, або 15 метрів кубічних дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом», — пояснює нардеп.
Окрім того, автори документа наголошують, що покарання не стосуватимуться тих, хто вже запасся дровами на зиму. Адже запрацювати норми документа мали б уже з наступного опалювального сезону.
Верховна Рада спрямувала скандальний документ на підпис президенту. Втім, днями стало відомо — глава держави його не підписуватиме. Радник президента України Дмитро Литвин не уточнив, з яких саме причин це станеться. Однак зауважив, що час на ветування закону вже сплив.
«Здавалося, що ми вже на дні. Але й дно пробили…»
Редакція отримала лист від жительки села Білошицька Слобода Корюківської громади Тетяни Шаповалової. Вона пише:
«Взятися за ручку мене змусив законопроєкт за № 9665 Верховної Ради України „Про посилення кримінального покарання за зберігання великих обсягів деревини невстановленого походження“. Здавалося, ми вже на дні. Але й дно пробили…
Живу в селі, пенсіонерка, мені 72 роки. Маю будинок цегляний площею 65 кв. м. Щоб отопити таку будівлю, на зиму потрібно мінімум три машини дров. Замовляю — привозять готові, рубані. І ніхто не звітує, чи законно вони добуті. Квитанції, звісно, на ці дрова не видаються.
Що ж робити в такому разі? Прийде до двору якійсь відповідальний товариш: „Ого скільки у баби дров лежить! Давай, ми її швиденько за це до кримінальної відповідальності притягнемо“. Смішно, правда? Було б смішно, якби не стало так сумно. Це те ж саме, що й закон про незаконне збирання ягід, грибів і горіхів у лісі. Цей закон теж удар „під дих“ селянину.
Ми йдемо до лісу збирати ягоди й гриби не заради збагачення, а щоб якось звести кінці з кінцями. Бо що таке пенсія в три тисячі гривень при нинішніх цінах? Аби купити ті ж самі дрова, за три машини мені треба заплатити 19,5 тис. грн. І це за ціною цього року. Ось і рахуйте, скільки місяців треба складати свою „достойну“ пенсію, щоби купити дрова на зиму. Така невесела арифметика.
Уточнення редакції
Закон № 9665 передбачає посилення відповідальності за самовільне збирання плодів, горіхів, грибів та ягід на заборонених ділянках або там, де збір дозволяється тільки за лісовими квитками.
Зараз, згідно з Кодексом України про адміністративні порушення (ст. 70), за це передбачено накладання штрафу: на громадян — від 17 до 51 гривні; на посадовців — від 51 до 119 грн. Якщо законопроєкт № 9665 ухвалять, то громадян штрафуватимуть на суми від 425 до 850 грн, а посадовців — від 1700 до 5100 грн.
