Пам’ятки архітектури Менщини невдовзі можуть стати об’єктами духовного відновлення. Принаймні саме про це йшла мова під час навчально-наукової конференції, яка відбулася 6 лютого за підтримки Менської міської ради.
Крок задля збереження історії
Як повідомила головна спеціалістка відділу архітектури та містобудування Менської міськради Катерина Цирулік, ініціатором заходу стала кафедра технологій зварювання та будівництва НУ «Чернігівська політехніка».
– Науковці спочатку з ідеєю про відвідування Менщини звернулися до Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, – каже пані Катерина. – Я, як представниця міської ради, супроводжувала гостей у поїздці селами нашої громади. Ми відвідали Стольне, Синявку, Степанівку, Волосківці та Дягову, де разом провели візуальне дослідження пам’яток архітектури, аби оцінити стан споруд та визначити потреби у відновленні. Це були переважно місцеві церкви.
Наприкінці 2021 року на базі університету відбувся щорічний науковий семінар під назвою «Збереження історичної спадщини Чернігівщини», де були представлені матеріали зі збереження історичних будівель.
– Ми вбачаємо за мету дослідити стан збереження архітектурних об'єктів, провести фотофіксацію та аналіз їх архітектурних і конструктивних особливостей, – розповідає доцент кафедри технологій зварювання та будівництва Микола Корзаченко. – Наш візит на Менщину – вже другий подібний захід у цьому році, бо наприкінці січня з такою ж місією ми побували на Козелеччині. Загалом ці заходи спрямовані на популяризацію культурної спадщини, підвищення обізнаності про її значення та формування підходів до збереження історичних пам’яток.
Ініціатори вдячні Управлінню містобудування та архітектури облдержадміністрації, керівництву місцевих громад за співпрацю та підтримку ініціатив, спрямованих на збереження культурної спадщини Сіверського краю. Загалом такі заходи є важливими для розвитку практичного досвіду майбутніх фахівців і підвищення суспільної уваги до збереження історичних пам’яток.
130 років храму в Дягові
Що ж до підсумків менської експедиції, то фахівці кафедри технологій зварювання та будівництва НУ «Чернігівська політехніка» узагальнять висновки із зазначенням конкретних заходів по усуненню пошкоджень, проведуть науковий семінар, де висловлять пропозиції щодо збереження культурної спадщини громади. Свої пропозиції вони передадуть органам влади для подальших дій у відновленні духовних святинь Менщини.
Отець Віталій (Тихомиров), настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці, що в селі Дягова, з радістю зустрічав учасників конференції. Разом вони оглянули церкву як зовні, так і зсередини, піднялися на церковну дзвіницю. Батюшка не лише розповів про історію храму, а й наголосив на проблемах, пов’язаних із його збереженням у майбутньому:
– Наш храм споруджений майже 130 років тому. Він хрещатий в плані, одноверховий, з традиційною триярусною дзвіницею. Був зведений за типовим для кінця ХІХ століття проєктом у єпархіальному стилі, який я особисто називаю «південно-італійською хрестово-купольною базилікою». Бо у той час архітектуру, як і багато іншого, копіювали з кращих західних зразків. І хоча ще у радянські часи храм потрапив до охоронного реєстру, але належної уваги з боку держави не було. На сьогодні храм потребує належних ремонтних та реставраційних робіт.
Отець Віталій називає декілька актуальних проблем:
- заміна гнилих балок несучої конструкції, трухлявих вікона на бані купола;
- реставраційні та консерваційні роботи живопису, що зберігся з ХІХ століття.
– На сьогодні такі великі храми є не тільки історичним надбанням та окрасою громад, це ще і великі проблеми з його утримання в належному стані, – переконаний священник. – Маленькі церковні громади не в змозі самотужки впоратися з таким завданням. Дуже часто брак коштів та компетенції, призводить до невиправних наслідків через «аматорські ремонти». Тому хотілося б, щоб цим займалися професіонали належного рівня. Час – це те, що людство намагалось опанувати протягом тисячоліть, у тому числі й через архітектуру та витвори мистецтва. Тож наше завдання гідно зберегти і примножити духовну і матеріальну спадщину нашого українського народу.
Реставрують студенти Чернігівської політехніки
Викладачі та студенти Чернігівської політехніки забезпечували реалізацію та координацію навчального курсу зі структурного аналізу культурних споруд, організатором якого виступає ЮНЕСКО у співпраці з Цільовим фондом Японії. Програма курсу стала частиною міжнародного проєкту «Збереження культурної спадщини в Україні», який спрямований на посилення моніторингу, навчання та підготовку фахівців для аналізу й відновлення пошкоджених об’єктів історичної та культурної спадщини.
Для цього була залучена група міжнародних експертів, серед яких один із провідних світових фахівців у сфері збереження архітектурної спадщини професор Пауло Б. Лоуренсо, експерт ЮНЕСКО та президент наукового комітету ICOMOS ISCARSASH Педро Пачеко. Якраз 21 лютого відбулося підбиття підсумків навчального курсу зі структурного аналізу культурних споруд. На фінальну церемонію вручення сертифікатів завітала Голова Бюро ЮНЕСКО в Україні професорка К’яра Децці Бардескі, яка висловила підтримку ініціативам щодо відновлення української культурної спадщини. У своїй промові вона підкреслила важливість міжнародної співпраці у збереженні архітектурних пам’яток та підготовці нових спеціалістів, здатних застосовувати сучасні методики аналізу й реставрації.
Отець Віталій (Тихомиров) може багато розповісти про історію церкви в Дягові
Ректор НУ «Чернігівська політехніка» Олег Новомлинець у своєму виступі наголосив, що така співпраця відкриває нові можливості для студентів та викладачів, допомагає їм отримати унікальні знання та навички, що відповідають найвищим міжнародним стандартам. На його думку, завдяки ЮНЕСКО та нашим міжнародним партнерам Чернігівська політехніка отримала можливість зробити внесок у збереження національної спадщини та підвищити конкурентоспроможність українських фахівців на світовій арені.
Війна завдала чималих втрат українській культурній спадщині та культурному сектору в цілому, який і до того вимагав значної уваги. Під час війни найбільших втрат культурна спадщина зазнає в прикордонних регіонах, зокрема серед них і Чернігівщина. Адже саме тут зконцентровані природні, історичні, археологічні, архітектурні, мистецькі пам’ятки всеукраїнського та світового рівня.
За інформацією Головного управління статистики Чернігівської області, на території області на державному обліку перебуває майже 9 тисяч нерухомих пам’яток культурної спадщини (у межах Менської громади визначено 220 таких пам’яток), включно з тими, що входять до складу комплексів (ансамблів). Серед них – майже 6 000 археологічних пам’яток, 2 717 – історичні та 98 об’єктів монументального мистецтва. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення занесено 1 782 пам’ятки на Чернігівщині.
