З травня минулого й по січень цього року на сторінках Корюківської районної газети «Маяк» тривав творчий конкурс «Розкажи про потаємне». Участь в ньому взяли 14 талановитих читачів. Кожна робота була неповторною, чуттєвою і зворушливою. На початку березня члени конкурсної комісії підбили його підсумки. І визначили замість трьох переможців – аж п’ять.

Про матеріали конкурсантів

Ідея започаткувати редакційний конкурс з’явилася несподівано, коли редакція отримала лист від Валентини Сидоренко з її життєвою історією під назвою «Дорога додому». Члени конкурсного журі потім скажуть, що це приклад того, як можна написати небагато, та надзвичайно зворушливо.

Їх зачепило за живе розмірковування авторки над сенсом життя. Рішення з’явилося миттєво — будемо оголошувати конкурс! Адже скількох творчих особистостей виплекала наша багатостраждальна й така гарна й родюча корюківська земля! Їх просто необхідно почути! І дійсно наші таланти засяяли.

Відома місцева поетеса Любов Грищенко порадувала читачів емоційним і відвертим матеріалом під назвою «Моє село». «Дуже душевний, зворушливий твір, наповнений образністю та теплими, хоч і трохи сумними, емоціями, — ділилися враженнями представники журі.

— У ліричній поезії авторка розкрила свій внутрішній світ, поділилася переживаннями. З любов’ю й особливою шанобливістю описані рідне та близьке, роботящі та дружні сільські люди-трудівники».

Не міг не викликати бурхливих емоцій конкурсний матеріал Ніни Сиротенко «Гріє душу село, моє рідне село!..» Члени журі про нього зазначили: «Люди та село заслуговують, щоби про них так написали. Душевні й щемливі спогади, які передають характер авторки, її емоційність, енергійність. А легкий іронічний, але доброзичливий погляд на себе та реальність, додає особливої привабливості».

З далекої столиці України Києва прилетів лист від Людмили Воробйової «Мені все більше й більше хочеться додому, в Корюківку». Поважне журі відреагувало: «Пишаємося авторкою, нашою талановитою землячкою, яка досягла таких професійних висот! Захоплює, як вона розмірковує над сенсом життя, ділиться особистими переживаннями».

Вразили членів журі спогади про дитинство і юність, проведені у селі, котрі свідчать про глибоку емоційну прив’язаність до свого минулого та коренів, ще однієї конкурсантки — Наталії Хуторної (матеріал під назвою «Моє рідне село Радомка»). Не написати ці проникливі рядки вона просто не могла!»

Матеріал «Коли думаю про рідні Головеньки» Ніни Ариніч передав щирі відчуття безтурботності дитинства авторки, її зв’язок із природою та минулим, яке ніколи не можна повернути. «Щиро й без фальші!» — висновок членів журі.

«Простенький образ шлюзу вартий високого почуття любові до малої батьківщини, — відгукувалися члени журі про конкурсний матеріал Тетяни Машталір „Шлюз“. — Це чудовий приклад ностальгічної й теплої розповіді.

Спогад про річку дитинства в селі, наповнений барвистими описами природи, емоціями та відчуттями, легкою тугою за тим, що лишилося в минулому. Річка символізує саме життя та вказує на плинність часу».

«Тепла, чуттєва розповідь про рідне село Савинки, котра передає любов, смуток, ностальгію, ніжний сум за минулим, — схарактеризували члени журі матеріал Лариси Васів „Подорож у дитинство“, що надійшов зі Львівщини. — Спасибі за те, що авторка відгукнулася здалеку!

„Вірші Віталія Шматка, представлені у матеріалі "Я народився і залишився в селі‘ — вирізняються творчою гнучкістю і вмінням передавати різні настрої. Поєднання ліричної й іронічної поезії свідчить про те, як автор уміє тримати баланс між глибокими почуттями та здоровим гумором, — щиро захоплювалися члени журі.

— Поет сумує, та не впадає у відчай, цінує серйозне й не забуває посміхатися. Запам’яталися такі рядки: …нелегка шкільна праця та виснажлива робота на землі не вбиває в людині високих душевних почуттів. Вірші — справжні, бо багато пережито й переживається!“

Члени журі не могли не відмітити, як Ганна Мостович у своєму матеріалі „Моя рідна Корюківка та матінка“ проникливо пише про своє непросте життя та випробування. „Спогади створюють багатогранний портрет людини, на долю якої стільки всього випало. У неї й зараз несолодке життя. Читаєш — сльози пробивають…“, — зазначали вони.

У матеріалі „Болить душа за моїм селом“ Віри Костючок члени журі виділили особливу рису — відчуття втрати та змін. Її вміння передати тугу за рідним селом, батьківською хатою, що спорожніла, дорогими серцю людьми, яких більше немає поруч. „Велика щирість!“ — резюмували.

На думку журі, конкурсантка Поліна Гуц у матеріалі „Наш Джафар“ передала не лише тугу за воїном-земляком, який не повернувся з війни, але й гордість за його подвиг, глибоку вдячність і повагу за мужність, захист і боротьбу за Україну.

Такі матеріали — це низький уклін земляків нашим мужнім воїнам, які поклали життя за перемогу. Вони звернули увагу й на те, що в матеріалі дещо бракувало емоційності, та висловили сподівання, що в юної авторки все ще попереду!

Журі відзначило щирість написання матеріалу Андрія Рубея „Надія, яка тримає їхній світ“. „Без зайвого пафосу, та дуже проникливо. Важка історія полоненого, який нарешті повернувся додому, спонукає ніколи не припиняти вірити в краще. У кожному рядочку — надія, яка говорить, що біль війни не зламає український народ. Настане новий день і нове життя“, — такими словами описали матеріал.

„Важка життєва сповідь Ганни Зіненко ‚Життєвими шляхами батька Федора Зіненка‘ і написана важко, — підсумовують члени журі. — Непросто дочитати до кінця. Але всім нам слід низько вклонитися її Батьку та Людині. І не один раз.

Розповідь просякнута болем і трагізмом пережитого, стійкістю й мужністю головного героя. Сила духу сім’ї, яка пережила такі випробування, не може нікого залишити байдужими. Цей матеріал — нагадування про цінність людяності, віри та підтримки“.

Підсумки голосування

Кожен конкурсний матеріал члени журі у складі: заслуженої журналістки України, колишньої редакторки газети „Маяк“ Зої Шматок, директорки Корюківської публічної бібліотеки Світлани Доропій, бібліотекарки Корюківського ліцею № 3 Наталії Єрмоленко та вчительки української мови й літератури Корюківського ліцею № 2 Ганни Васюк, оцінювали за п’ятибальною шкалою.

Найбільше балів — 19 — отримала Ганна Зіненко та її матеріал „Життєвими шляхами батька Федора Зіненка“. Авторка відзначена грошовою премією у сумі 1500 гривень.

Другу премію — 1000 гривень, вибороли матеріали двох конкурсанток: Любові Грищенко „Моє село“ та Ніни Сиротенко „Гріє душу село, моє рідне село“, які набрали по 18 балів. На кожну чекає грошова премія у сумі 1000 грн.

На третій сходинці нашого п’єдесталу переможців теж двоє учасників: Віталій Шматок з матеріалом „Я народився і залишився в селі“ та Андрій Рубей — „Надія, яка тримає їхній світ“. Обидва учасники відзначені преміями в сумі 500 гривень.

Щиро дякуємо кожному учаснику за чудові авторські матеріали, які прикрасили сторінки нашої газети „Маяк“і збережуться на довгі-довгі роки для майбутніх поколінь. Висловлюємо подяку членам журі за професійність, неупередженість і відвертість при оцінюванні робіт.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися