Ніхто з нас не хоче хворіти. А відтак — кілька важливих порад для збереження здоров’я й попередження різних недуг, зокрема онкологічних, будуть корисні кожному читачеві.
Як виникає ракова пухлина
Наше тіло складається з трильйонів клітин, які гуртуються й утворюють тканини. Кожна клітина має ядро, всередині якого є гени, розміщені на хромосомах. Саме гени вказують клітинам, коли їм рости, працювати, ділитися та помирати.
Зазвичай клітини дотримуються цих інструкцій і ми залишаємося здоровими. Та іноді відбуваються раптові зміни в молекулі ДНК або вона пошкоджується, що називається — мутацією.
Мутовані гени не працюють правильно, адже інструкції в їхній ДНК плутаються. Це може призвести до того, що клітини, які мають відпочивати, починають активно ділитися, а їхня кількість — безконтрольно рости. Такі атипові мутовані клітини й формують ракову пухлину.
Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами людини й трьома категоріями зовнішніх факторів.
- Перший - фізичні канцерогени (ультрафіолетове, іонізувальне випромінювання, тривале травмування тканини тощо).
- Другий - хімічні канцерогени (азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини, арсен та інші забруднювачі харчових продуктів і питної води).
- Третій - біологічні канцерогени (інфекції, викликані деякими вірусами, бактеріями або паразитами тощо).
Варто зазначити, що сьогодні рак не є вироком, а стає хронічним захворюванням, якому можна запобігти у 30-50% випадків завдяки зміні способу життя та ранній діагностиці.
П’ять кроків, щоб зберегти здоров’я
- Сучасний «Кодекс здоров’я». Він передбачає здорове харчування: вживання різноколірних рослинних продуктів протягом дня та клітковини до 30 г на добу, а також мінімізацію ультраоброблених продуктів і червоного м’яса.
- Фізична активність має складати мінімум 150 хвилин помірного навантаження на тиждень. Обов’язкова відмова від канцерогенів (тютюн (зокрема вейпи) та алкоголь, які залишаються головними тригерами мутацій клітин).
- Вакцинація — щит майбутнього. ВПЛ (вірус папіломи людини): захищає від раку шийки матки та горла. Гепатит B: знижує ризик розвитку раку печінки
- Скринінг. Мамографія: жінкам після 40 років (щороку). Колоноскопія: чоловікам і жінкам після 45 років. Дерматоскопія: щорічна перевірка родимок для запобігання меланомі. Пакетні чек-апи: сучасні генетичні тести дозволяють виявити сліди пухлинної ДНК у крові ще до появи симптомів.
- Психосоматика та сон. Хронічний стрес і дефіцит сну (менш як 7 годин) пригнічують роботу Т-лімфоцитів — «кілерів» ракових клітин. Якісний відпочинок — це ваша природна імунотерапія.
Що і коли перевіряти
У 20-34 роки основна увага приділяється інфекційним факторам і репродуктивному здоров’ю. Щороку слід відвідувати терапевта (загальний аналіз крові, сечі, цукор) та гінеколога/уролога.
Раз на 3 роки потрібно робити ПАП-тест (цитологія шийки матки) для жінок. Потрібно займатися самообстеженням: щомісячний огляд шкіри (на нові родимки) та молочних залоз. Вакцинація від ВПЛ (до 26-45 років за рекомендацією лікаря).
У 35-50 років ризики починають зростати. Щороку необхідно робити дерматоскопію (перевірка родимок під мікроскопом), УЗД органів малого таза та черевної порожнини. Жінкам: УЗД молочних залоз (щороку), після 40 років — мамографія (раз на 1-2 роки).
Чоловікам: перевірка рівня ПСА (простат-специфічний антиген) після 45 років. Для обох статей: після 45 років — перша колоноскопія (золотий стандарт виявлення раку кишківника). Якщо все в нормі, повтор через 5-10 років.
У 50+ років регулярні обстеження безпосередньо впливають на тривалість життя. Щороку необхідно робити низькодозовану комп’ютерну томографію (КТ) легень (особливо для курців або тих, хто кинув менш як 15 років тому).
Жінкам — мамографію (щороку), ПАП-тест + тест на ВПЛ (кожні 5 років до 65 років). Чоловікам — щорічний огляд уролога та аналіз на ПСА. Також слід робити скринінг колоректального раку: аналіз калу на приховану кров (щороку) або колоноскопію (за графіком лікаря)
Матеріал наданий Корюківською ЦРЛ
