Двом хворим донькам жительки Савинок на Корюківщині потрібні складні хірургічні операції. Чи підтримають багатодітну сільську сім’ю благодійники?
Лариса Тимченко — невеличка, худенька жіночка. Не здогадаєшся, що вона мати сімох дітей.
П’ятеро хлопців і дві дівчинки
Найстаршому сину Лариси — 24 роки. П’ятеро дітей — школярі. Шестирічна донечка Настя теж відвідує уроки. Але у неї хворе серце. Потрібна недешева операція.
Лариса Тимченко з сином Мишком
Лариса каже — їй соромно ходити по селу і просити у пенсіонерів допомоги. І чи виручать ті нужденні гривні з невеликих пенсій? Жінці радили звертатися у благодійні фонди. І один крупний корюківський бізнесмен пообіцяв оплатити операцію на серці.
Повинні були поїхати у відомий столичний медичний заклад. Але вкотре проявилася гірка іронія долі. Їм сказали, що лікар, котрий повинен був оперувати, перебуває під слідством начебто за одержану ним велику «взятку». Тож чекають, коли зателефонують і покличуть на операцію.
Десятирічній Марійці теж потрібні складні втручання лікарів. У неї «заяча губа» і «вовча щелепа». На губі вже зробили операцію. Треба ще робити піднебіння. Це теж вимагає коштів.
Обіцяли Ларисі, що навіть американський хірург, фахівець з щелепно-лицевої хірургії, приїде у столичну клініку. «Та я доларів ніколи навіть у руках не тримала!» — зітхає мати нещасних дівчаток.
Навіть сьому дитину народила, зізнається, бо хотіла виручити якісь кошти за вартісну плаценту («дитяче місце»), біологічно активні речовини і клітини з котрої використовуються у медицині та косметології.
Житло є, але не оформлене
Народилася Лариса у Сосниці, там і в школу ходила. Потім доля чи життєві обставини привели її у маленьке село Бурківку (колишній Червоний Довжик) біля Савинок. Жила там зі своїм співмешканцем і дітьми у хаті її покійних діда і баби.
Хатинка була незавидною, старою. Кілька років тому заїжджала районна комісія перевіряти умови життя багатодітної родини і разом — утримання корівки-годувальниці, яку передали їм безоплатно за програмою забезпечення телицями таких сімей.
І от трапилося у них лихо — розповідає Лариса Михайлівна. Згорів сарай. І хата уже благенька. За свої гроші, надбані на заробітках, купили житло в Савинках. З рік, як переїхали сюди.
Створює певні незручності те, що це житло — не оформлене, без ніяких документів. Тримають домашнє господарство. Корову, коня, поросят та іншу живність. Молоко здають по п’ять гривень за літр.
Неофіційний чоловік Лариси — Ігор працює робітником по благоустрою при сільраді. На дітей як мати-одиначка вона якісь виплати одержує, гуманітарними речами районні служби допомагають.
