За декілька днів увесь світ знову говоритиме про проблеми ВІЛ/СНІДу. Адже 1 грудня — всесвітній день боротьби з цією хворобою. Сусіди.Сіtу вирішили з’ясувати: з якого віку дітям потрібно розповідати про ВІЛ/СНІД? І хто це повинен робити — батьки, вчителі, лікарі?
Думка шкільного психолога: не треба поспішати!
Сучасні батьки часто змальовують навколишній світ дітям занадто жахливим, на кожному кроці лякаючи бабаями, мікробами-вірусами, хворобами, небезпеками і т.ін. А для дітей навколишній світ — яскравий і світлий!
Тож не варто зарано починати говорити з ними про ВІЛ/СНІД — переконана психолог Корюківської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 Галина Сергієнко.
Галина Сергієнко
— Батькам взагалі не потрібно самостійно порушувати це питання, якщо воно не хвилює дитину, — каже Галина Михайлівна. — Якщо син чи донька самі запитали про це, батьки повинні розповісти. Але у такій формі, яка відповідає їхньому віку.
Для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку достатньо буде знати, що ВІЛ/СНІД — це хвороба. А вже у школі, починаючи з 5 класу, учням розкажуть про цю недугу повніше і більше.
Її вивчатимуть на уроках, говоритимуть про неї на виховних годинах та інших заходах. До того ж у школі є курс «Школа проти СНІДу», який викладає вчитель, який пройшов відповідне навчання.
А ось питання статевого виховання, на думку психолога, повинні розглядатися у сім’ях раніше. Не треба ігнорувати запитання дітей на кшталт: звідки беруться діти? Розказувати треба все — але, знову ж таки, відповідно до віку.
Галина Сергієнко наголошує, що першими говорити дітям про ВІЛ/СНІД повинні педагоги. Можуть, звісно, і батьки, але якщо вони добре контактують зі своєю дитиною та мають довірливі стосунки.
Думка лікаря: з 12–14 років — щоб не травмувати дитину
Завідувач інфекційним відділенням Корюківської райлікарні, лікар-інфекціоніст Олексій Булітко переконаний, що розмову з дітьми про ВІЛ/СНІД найкраще починати у 12–14 років, під час статевого дозрівання та появи потягів до нових вражень.
Олексій Булітко
— Питання ж статевого виховання дитини повинні обговорюватися раніше, у колі родини, — впевнений лікар. — Причому говорити треба у розрізі життєвих цінностей, використовуючи підхід «рівний — рівному», застосовуючи доступну мову, щоб не шокувати і не травмувати психіку дитини.
А щодо того, хто повинен розповідати дітям про ВІЛ/СНІД та інші небезпеки життя, Олексій Булітко вважає, що це мають бути авторитетні для дитини люди. Тобто — батьки, вчителі, вихователі.
Банер з малюнками
Великий банер у центрі міста з’явився з ініціативи відділу соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Центру надання соціальних послуг Корюківської міської ради.
На ньому — малюнки учнів відділу образотворчого мистецтва Корюківської школи мистецтв ім. О. С. Корнієвського: Аліни Бабич, Єлизавети Мостович, Анни Крес, Софії Савченко, Анни Амшинської, Анастасії Савченко, Яніни Діденко, Христини Гришилової, ь Іллі Ященко, Поліни Скрипки, Альони Никифоренко, Олени Бондаренко, Софії Мостович, Олександри Кузюри.
За інформацією відділу соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, на сьогодні на обліку у Корюківському районі перебувають 111 ВІЛ-інфікованих, з них шестеро дітей.
Починаючи з 2011 року, від ВІЛ/СНІДу на Корюківщині померло 22 людей.
