Одинадцять років тому інтерн Володимир Самофалов прибув до Корюківської центральної лікарні. Згодом став лікарем-травматологом. Останні майже два роки служив контрактником на Донбасі. А нещодавно повернувся. Сусіди.Сіty завітали до молодого лікаря.
Не відразу вдалося порозмовляти журналісту з лікарем-травматологом Корюківської центральної районної лікарні Володимиром Самохваловим.
У процедурному кабінеті лікаря-травматолога
Бо таких спеціалістів обмаль і під їхніми кабінетами дуже часто — великі черги хворих. Тож прийомом пацієнтів зайнята кожна робоча хвилина.
Зранку лікарі хірургічного відділення збираються в ординаторському кабінеті. Хтось впорядковує документацію, інші працюють за комп’ютерами, готуються до обходу палат з хворими і до прийому пацієнтів.
Навіть під час короткої розмови з Володимиром Самофаловим до нього заходили люди. Узнати про подальше лікування, спитати поради. Видно, що його допомога потрібна багатьом.
Під його кабінетом стоять і сидять нужденні з травмами, захворюваннями опорно-рухових частин тіла та іншими болячками. Фахівців же такого профілю не тільки у районній лікарні, взагалі по області — нестача.
Під кабінетом лікаря-травматолога
Лікування травм, специфічних хвороб — складна справа. І ліки неймовірно дорогі, особливо коли доводиться оперувати хворого. Тому Володимир Юрійович радить усім берегти здоров’я, не ризикувати безглуздо і в побуті, і на виробництві. Бо це призводить до непоправних втрат.
Легка травма
Лікар Самофалов бачив у житті й тяжкі його боки. У березні 2018 року підписав контракт на п’ять років військової служби. Був на передовій лінії бойових дій у Луганській і Донецькій областях.
На війні
Лейтенант медичної служби надавав першу допомогу на полі бою, лікував поранених, організовував їх евакуацію в лікувальні заклади. Служив начальником медичного пункту батальйону відомої 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Після року і дев’яти місяців у війську — з самим трапилася біда, перелом ноги. Довелося звільнитися зі служби за станом здоров’я. Для армійських обов’язків така травма — перешкода. У цивільній лікарні ж працювати можна.
Молодий лікар має багато робочих планів, професійних задумів, ідей. Є бажання втілити їх в практику. Та говорити про них поки що не хоче, зарано.
І взагалі Володимир не дуже охочий до розмов. Каже, фронтові умови позбавляють ілюзій.
Незрівнянними цінностями опісля відчуваються рідна сім’я, дім. І потреба допомагати людям. З 2009 року він проходив у ЦРЛ навчання інтерном, а вже з 2011-го став лікарем-травматологом. Наступного року в його сім’ї народилася донечка Дарина. Зараз вона вже школярка, справжня корюківчанка.
Володимир Самофалов з дружиною і донькою
Молода родина отримала житловий будинок. Дружина лікаря Людмила працює у земельному управлінні.
