Громадський транспорт у Корюківці починає курсувати глибокої осені, і лише за одним визначеним маршрутом. Тривалість цієї платної послуги практично співпадає з опалювальним періодом. Автобусні рейси між окраїнними Милейками та Олексіївкою пролягають через центральну частину міста, перевозячи усіх бажаючих. Торік перевізником, який надавав таку послугу, був підприємець з міста Борзни. Він і продовжуватиме в цьому році.
Хоча маршрут цей, як кажуть інші перевізники, мало кому з підприємців цікавий. Міській раді треба прикласти чимало зусиль, аби когось залучити. Адже це приватний бізнес, і потрібно, щоб він був прибутковим для перевізника. Коли квиток для пасажирів міського автобуса був по 3 гривні – з бюджету об’єднаної громади доплачували-компенсували перевізнику ще 4,54 грн, аби лишень їздили – і громадяни, і автобус. Поки збільшувати кількість маршрутів влада не планує. А люди й не добиваються. Хоча дехто поділився з журналістами своїми думками з цього приводу.
Ірина Порк, працівниця гімназії:
- Живу на вулиці 8 Березня (Баранівка), на роботу зараз їжджу велосипедом. А коли похолодніє і почне ходити міський автобус – буду ним їздити. Користується громадським транспортом багато людей, бо взимку добиратися пішки з окраїн далекувато, до центру з кінця Милейок може з десяток кілометрів буде. А людям, зокрема похилого віку, треба й до лікарні, управління соцзахисту, пенсійного, на базар... Вранці о 7.20 забирав пасажирів на роботу чи в інших справах, увечері о17.40 з автостанції віз додому. Милейки раніше забирав, пізніше відвозив, а жителям Олексіївки було зручніше. Міський автобус потрібен, надіємось, що він буде їздити. Проїзд коштував три гривні. Для людей це нормально, на таксі – незрівнянно дорожче. Знаємо, що міськрада доплачувала перевізнику, автобус курсував добре, ми були ним задоволені, сподіваємося, що й далі так буде.
Ірина Ковальова, вихователь дитсадка:
- Сама родом з Сумщини, моє рідне місто Лебедин схоже на Корюківку, але там автобуси-маршрутки ходять часто, кожні 20-30 хвилин і не по одній лінії, а всі точки міста з’єднані маршрутами. Звичайно, міський транспорт дуже потрібний. До нас у дитсадок “Веселка” возять дітей багато батьків велосипедами, а взимку, може, й автобусом треба буде возити. Пам’ятаю, колись йшли з малим сином на окраїну, до району електромереж пішки, він просив автобусом під’їхати, а транспорту тоді не було... Дороги у місті вже, порівняно з іншими населеними пунктами, непогані, тож можна громадському транспорту їздити. А ще на вулиці біля дитсадка дуже потрібен тротуар, хоч з одного боку, де зелена зона розкинулася. Бо ніде дітей вести, особливо, коли калюжі, а машини їдуть, то нікуди нам буває подітися. Водії є різні, хтось зупиняється, чекає, а хтось мчить, бризками усіх обдаючи...
Ірина Верещака, вихователь дитсадка:
- Зараз добираюся на роботу велосипедом, а коли ходить автобус і мені на восьму годину до “Дельфіна”, тоді на 7.40 виходила до громадського транспорту. Автобус бував і переповнений, хто з Олексіївки їхав, ще сиділи, а з вулиці Чернігівської – доводилось стояти пасажирам. Було добре, коли два рейси – один раніше, другий на годину пізніше іншим маршрутом. Потім відмінили, сказали, що невигідно. Хоча й діти їздили, і пенсіонери. Багато хто й не надіявся на громадський транспорт, добиралися велосипедами, своїм ходом. Ще Олексіївку виручають чернігівські маршрутки, забирають, підвозять людей, а з Чернігівської – пішки йди! Треба продумувати і графік руху, і маршрути, щоб було зручно і пасажирам, і автобус наповнювався.
