Подружжя Юрій та Мирослава Качури з міста Перечина, що на Закарпатті, кілька років займаються вирощуванням лікарської вузьколистої лаванди на понад 10 гектарах неродючої землі. Це – найбільша промислова лавандова плантація в Україні. Такі поля нині затребувані, бо після анексії Криму постало питання нових площ для лаванди. Області поступово «лавандизуються»: цю ефіроолійну культуру плекають у різних регіонах. І на Чернігівщині також. Адже десь 99% доволі вартісної ефірної олії наша держава імпортує за великі гроші.
Усе почалося з парфумів
Мандрівка Юрія і Мирослави до Італії чудовими враженнями не завершилась, а спонукала до започаткування власної справи.
– У Венеції, в одному з крафтових магазинчиків, я замилувалася косметичною продукцією з лавандою. Чоловік подарував мені парфуми, які найбільше сподобалися. Насолоджувалась ароматом уже вдома, – згадує Мирослава. – Якось кажу Юрі: «А чому в Україні таких парфумів немає? Може, нам спробувати зайнятися лавандою?» Він не сприйняв серйозно цю пропозицію. Каже: «Немає, то й немає». Слово за словом, розмова за розмовою – і ми вирішили спробувати.
З часом розширили площу і заснували власне виробництво. Так несподівано вузьколисте «фіолетове золото», як називають лаванду, прописалося в Перечині на високогірній ділянці, до якої навіть доброї дороги не було.
Училися на власних помилках
Час (перші кущі висаджені ще шість років тому) і нелегка праця дали хороший результат.
– Основна наша діяльність – вирощування пряних і лікарських рослин та їх подальша переробка у продукцію, – розповів журналістам Юрій Качур. – Маємо ще плантацію дамаської троянди. Вся продукція стовідсотково екологічно чиста. Обробляємо ґрунт вручну і механічно. Жодного грама гербіцидів не застосовуємо, адже виготовляємо з лаванди фірмову натуральну продукцію. Мило та бомбочки для ванни, до речі, роблять мої доньки.
Десь три роки подружжя спостерігало за розвитком висаджених рослин, вивчало особливості цієї культури, аналізувало, як лаванда пристосовується до кліматичних умов Закарпаття.
Юрій Качур: «Якщо хтось думає, що вирощування лаванди – легкі гроші, то дуже помиляється»
– Три-чотири роки треба добряче попрацювати, перш ніж мати прибуток. Ми вчилися на власних помилках, зазнавали збитків. Частина перших висаджених кущів пропала. Але ми не здавалися, вірили в успіх, – розповів фермер. – Нічого схожого на нашу «Лавандову гору» в Україні поки немає. На десятигектарній ділянці висаджено більше 320 тисяч кущів різних сортів лаванди. Обробка поля, догляд за рослинами, прополка бур’янів, косіння трави – все це кропітка справа.
Фермерське господарство Качурів, чи як іменують його тепер «перечинський Прованс», поєднало рентабельний приватний бізнес (вирощування й переробку нішевої ефіроолійної культури) і локацію для відпочинку. Словами про красу лавандового поля не розкажеш. Сюди треба їхати і насолоджуватись, і купувати крафтову продукцію.
Екскурсовод президент Закарпатської туристичної фірми Федір Шандор поінформував, що торік завдяки «Лавандовій горі» нарешті проклали асфальтову дорогу. Туристи, які їздили сюди на екскурсію на своїх авто, вимагали від міської влади нормальної дороги. Вимагали і добилися. Екскурсії, дегустації, фотолокації – це гроші,а отже і податки в місцевий бюджет.
Задоволення з економічним ефектом
У крамниці мої очі розбігаються: хочеться купити все й відразу. Мішечки, подушечки, м’які іграшки, наповнені сушеними квітками лаванди, чай, конфітюри, лікувальний мед, свічки з лавандою, мило ручної роботи і бомбочки для ванни, всілякі солодощі (зефір, печиво, пряники), суха приправа, настоянки, косметичні засоби догляду за шкірою, різноманітна сувенірна продукція… Загалом – понад 50 видів корисних, екологічних, натуральних виробів.
А ще можна поласувати лавандовим морозивом, випити лавандової кави, продегустувати фірмову сорокаградусну «лавандівку»
За словами Мирослави Качур, лаванду широко використовують у медицині, в парфумерії, в кулінарії. Квітки переробляють на ефірну олію, яка високо цінується.
– У перший рік урожаю наше помешкання було переповнене лавандовими подушечками для кращого сну усіх членів родини, – розказує Мирослава. – Тепер спокійні – милуємось красою, творимо красу і даруємо насолоду людям. Лаванда – любов на все життя.
Туристична магія «фіолетового золота»
Подружжя Качурів робили й роблять все для відпочинку гостей – локації з аксесуарами. Готують смачні десерти, заварюють запашну каву. Наповнюють крамничку органічною продукцією. До фермерства непомітно, як кажуть, «сам собою прив’язався» туризм.
– Наша мета – дивувати туристів, зробити Україну привабливішою, цікавішою і квітучішою, – ділиться планами Мирослава. – Відкрити нові мальовничі куточки Закарпаття, знане здебільшого по замках і їх руїнах.
«Лавандова гора» у Перечині з купою спокусливих фішок для фотозйомок, гойдалкою шестиметрової висоти – своєрідний бренд Закарпаття, мальовнича й неповторна місцина, яка чарує і вабить туристів. Квіткові тури стають популярними.
Для родини Качурів лаванда – сімейний бінес
Як писала журналістка Любов Рудя, «при спогляданні перехоплює дух: куди сягає око – земля зливається з небом, і лілово-фіолетові хвилі плавно переходять у блакить неба, зливаючись у феєричну гармонію відтінків».
Рукотворну квітучу гору в Перечині підкорює щоденно десь тисяча туристів, бо ця гармонія відтінків манить, мов магніт. Діти до 10 років, пенсіонери, люди з особливими потребами та учасники АТО споглядають квіткове диво безоплатно. Милуватися такою красою можна з середини травня до середини липня, доки не скосять квітучі лавандові кущі.
Учасниці престуру випробували фотолокацію
Поле «фіолетового золота» вражає смаком, вабить красою, чарує ароматом і спокушає повертатися знову. Лавандове поле заспокоює й відганяє погані думки, рятує від стресів. Додам, що віднедавна «Лавандова гора» ще й спортивний майданчик: у липні відбувся перший марафон-забіг уздовж квітучих полів.
Учасники престуру, організованого Харківським пресклубом за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews, переконалися, що лавандовий бізнес може розвиватися і на непридатних для інших культур ділянках. А відтак розвивається і внутрішній туризм, бо раніше місто Перечин було транзитним населеним пунктом на шляху до мальовничого Воєводино чи деінде. Наповнюється міський бюджет. Фермери наповнюють український ринок якісною продукцією і мають намір завоювати європейський.
