Серед найпопулярніших соціальних мереж в Інтернеті — Facebook, YouTube, WhatsApp, Instagram, ТікТок. Останнім часом різко збільшилось прихильників у Telegram. Що вони дають людям, звідки населення черпає новини, особливо зараз, коли триває повномасштабна російсько-українська війна.
Вчитися нового
Наприкінці червня майже півсотні медійників з десяти областей України, які є партнерами Програми USAID DOBRE, зібралися у чарівному карпатському селищі Яремче на Івано-Франківщині, щоби набратися нових знань і поділитися досвідом. Український кризовий медіацентр там проводив другий етап Школи ефективних медіа для регіональних журналістів у рамках Програми USAID DOBRE.
Нині таке спілкування можливе лише коштом міжнародних донорів, адже майже всі українські ЗМІ під час війни змушені виживати хто як може. Більшість учасників приїхали з територій, де тривають постійні ворожі обстріли, бомбардування, розташовані вони біля кордону з російською федерацією чи поблизу лінії зіткнення.
Такою великою командою зібралися медійники на Івано-Франківщині
Зокрема, учасники зустрічі були з Херсонської, Харківської, Чернігівської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької та інших областей. З Чернігівщини було п’ятеро представників засобів масової інформації (ЗМІ): двоє журналістів з обласного центру і по одному з Городні, Ніжина та Корюківки.
Основний меседж цієї зустрічі — дізнатися про нові способи ефективної монетизації газет і сайтів, а також вдосконалити навички роботи в соціальних мережах. Без цього зараз не може обійтися жодне ЗМІ: як онлайн, так і друковане.
І дякуючи організаторам, у нас була можливість дізнатися багато нового й корисного, що обов’язково знадобиться в подальшій роботі. Неоціненним було й спілкування з колегами. На жаль, ситуація всюди схожа. Дуже мало прикладів, де ЗМІ ще працюють великою командою, є і журналісти, і дизайнери, і фотографи, і рекламні менеджери та інші спеціалісти.
Зазвичай колективи складаються з трьох-чотирьох осіб, які виживають на грантах, або на всьому економлять. Тиражі друкованих ЗМІ зменшуються всюди, натомість журналісти духом не падають. Зараз треба просто вижити, вистояти та подолати всі негаразди.
Соцмережі не конкуренти, а помічники
Нині жодне ЗМІ не може обійтися без онлайн-комунікації зі своїми читачами. У когось є розкручені вебсайти, а в когось вони слабенькі. Декотрих уповні влаштовують сторінки в різних соціальних мережах, де вони рекламують свій друкований продукт, спілкуються з місцевими жителями, діляться оперативною інформацією.
Часто буває, що новину чи оголошення необхідно поширити у цю ж хвилину, і чекати, поки вийде газета, не можна. Тож саме спілкування у соціальних мережах надає таку можливість. Окрім цього, у такий спосіб відбувається швидкий зворотний зв’язок між ЗМІ та читачами. І хороші відгуки, і критичні, як кажуть, «летять» прямо в лоб.
Тому інформація в рамках навчання, яке проводили дві представниці онлайн-медіа «Рубрика», а саме: комерційна директорка Анастасія Куриленко та SMM-менеджерка Ірина Шульган, були надзвичайно корисними для всіх, хто попри складні часи знайшов можливість приїхати аж у Карпати.
Як змінюються соціальні мережі під час війни
У своїх виступах спікери ділилися результатами різних соціологічних досліджень, зокрема й про те, що нині великої популярності набуває Telegram. Під час повномасштабної російсько-української війни він став чи не головним каналом отримання новин. Користувачі в усьому світі оцінили його за оперативність і лаконічність: фото чи відео плюс коротка новина.
За результатами досліджень Pata Reportal, яке проводилося в січні 2023 року, 80% новин про війну в нашій країні люди за кордоном отримували через Telegram. Також він дає можливість активного спілкування, залишивши позаду інші онлайн-майданчики. Адже цілком логічно: якщо люди постійно сидять у Telegram, то там відкриваються все нові й нові чати для комунікації. Мені навіть п’ятирічний онук тепер телефонує не по Вайберу, а у Телеграмі.
Після Telegram за популярністю йдуть YouTube i Facebook. Українці також черпають інформацію з національного телебачення, газет і журналів.
Згідно з дослідженнями соціологічної групи «Рейтинг», яке проводилося у лютому нинішнього року, основні джерела, звідки українці отримують суспільно-політичні новини, це:
- національне телебачення,
- групи та канали в месенджерах,
- інтернет-сторінки,
- соціальні мережі,
- інформація, що поширюється між знайомими та близькими,
- республіканські й місцеві ЗМІ.
До речі, відповідно до отриманих результатів під час соцопитування, проти 2019 року помітно зросла довіра саме до місцевих газет і сайтів. Нині більше як половина населення повністю довіряє або скоріш за все довіряє, ніж не довіряє, місцевим ЗМІ.
Спочатку Telegram, а потім Facebook
Якщо в Telegram люди зараз відстежують новини, то у Facebook вони хочуть дізнатися думку інших щодо тієї чи іншої інформації або новини. Натомість YouTube часто використовують замість телебачення, де шукають підтвердження новин, які їх зацікавили.
Під час війни змін зазнав і Instagram. Раніше це була переважно розважальна мережа, багато хто використовував і надалі використовує її у бізнесових інтересах. Користувачі діляться своїми фото й відео. Проте тепер там з’явився новинний контент.
А ще частіше люди обирають платформу Instagram, щоб висловити свою громадянську позицію. Щоправда, багато хто вже поплатився за це. Адже політика Instagram дуже сувора щодо негативних і агресивних публікацій, ненормативної лексики, некоректних оцінок. За це він нещадно блокує сторінки своїх підписників.
Що тут скажеш? А нічого! У нас в Україні триває жорстока війна, нас хочуть знищити, ми відчайдушно боремося з ворогом. Дійсно, інколи немає ні можливості, ні бажання підбирати більш нейтральні слова, згладжувати та припудрювати свої думки, коли йдеться про російську агресію.
Тому місцеві ЗМІ — тут більш відверті. Пишуть по-простому, не прикрашуючи й не стримуючи емоцій. Можливо, саме тому люди все активніше підтримують свої районні газети, сайти. Вони приходять у редакції, щоби розв’язати особисті питання, поділитися своїми радощами й проблемами, надіями і болем.
