Я, напевно, належу до наївних людей, адже досі свято вірила, що реформа медичної галузі має бути на благо людей. Але вже перші «медичні сюрпризи» налаштовують на дуже неоптимістичний лад. Я про тарифи, які Чернігівська обласна рада затвердила для своїх комунальних медичних установ, і про те, як вони зараз застосовуються.
Відповідальність депутатів
На сесії обласної ради нещодавно затвердили тарифи на медичні послуги для трьох некомерційних комунальних підприємств: Чернігівського медичного центру сучасної онкології, Чернігівського обласного кардіологічного центру та Чернігівської обласної лікарні.
Цікаво, чим керувалися при прийнятті такого рішення народні обранці, коли затверджували ціни на одні й ті послуги в кожному закладі – різні. А найвищі вони чомусь в онкодиспансері, у закладі, куди зазвичай звертаються люди із жахливим діагнозом «рак».
Може, вони думають, що саме люди з онкологічними недугами є найбагатшими в нашій державі?
Порівняємо ціни
Загальний аналіз сечі: в кардіоцентрі коштує 40 грн, онкоцентрі – 70, обласній лікарні – 65; загальний аналіз крові: 55 грн, 90 грн, 50 грн; рентген грудної клітки: 70 грн, 190 грн, 69 грн.
Електрокардіограма: 50 грн, 130 грн, 74 грн. УЗД залежно від органу обстеження: в кардіоцентрі – від 50 до 170 грн; обласній лікарні – від 70 до 220 грн. Мамографію в онкоцентрі зроблять за 530 грн. Колоноскопія в онкоцентрі коштує 1500, а в обласній лікарні – 794 грн.

В кардіодиспансері палати підвищеної комфортності коштують від 50 до 220 грн за добу, онкоцентрі – від 370 до 650 грн. По-різному оцінили й платні консультації спеціалістів. В кардіоцентрі та обласній лікарні ця послуга коштуватиме близько 100 грн, онкоцентрі – від 170 до 300 грн.
В лікарнях запевняють, що в цих тарифах закладені заробітна плата лікарів, медичного і немедичного персоналу, вартість медикаментів та інших витратних матеріалів, амортизаційні відрахування, рентабельність та податки.
Розраховували їх за допомогою методики, що затверджена Постановою Кабміну. Йдеться про некомерційні комунальні підприємства: поліклінічні, лабораторно-поліклінічні та стаціонари.
Коли затверджували тарифи – запевняли, що пацієнтам, котрі матимуть направлення від сімейного лікаря, за послуги, які держава включила до пакету безкоштовних, платити не доведеться.
Що має бути безкоштовним
До переліку гарантованих державою безоплатних медичних послуг належать: екстрена медична, первинна, частково вторинна допомоги, медична допомога дітям до 16 років, вагітним і породіллям, а також стоматологічна – якщо вона ургентна, тобто невідкладна.
У законі про реформу медицини зазначено, що тільки ті послуги, які вказані у «гарантованому пакеті», надаватимуться пацієнтам безкоштовно. Решта - платні.
Виходить так, що сьогодні кожен медичний заклад має свій перелік і свою вартість платних послуг. І ціни дуже різняться. Так, одна й та ж послуга в різних закладах може коштувати дешевше і дорожче. Отже, різна вартість послуг фактично обмежує право громадянина отримати допомогу там, де йому зручніше.
Коли платити не треба, а гроші все одно беруть
Якщо в пацієнта підписана декларація з сімейним лікарем, то пакет послуг, який він має надавати бекоштовно – обстеження, скерування на лікування, призначення діагностики – має бути безплатним.
На сесії облради всі дружно казали, що так і буде. Якщо є електронне направлення сімейного лікаря, то людина повинна за безкоштовні послуги не сплачувати. А чи насправді це так?
Життєві ситуації
Нещодавно в онкодиспансері проходила курс хімієтерапії мешканка Корюківки. Жінка взяла направлення у свого сімейного лікаря Світлани Лещенко й поїхала на планове лікування з негативним результатом тестування на коронавірус.
Але там сказали, що їм потрібен ПЛР-тест, а не аналіз на IFA-апараті, який вона зробила у платній лабораторії за 600 грн, бо в Корюківці ще цього апарату не було. Як же зробити ПЛР-тест, якщо в обласній лабораторії його роблять лише особам, котрі вказані у наказі МОЗ (визначена категорія)?
Повернулася додому. Сімейний лікар почала телефонувати в онкодиспансер, пояснювати, що зараз таким людям роблять лише IFA-тести. Зрештою, пацієнтку таки поклали в стаціонар на десять днів.
За перебування в палаті та харчування онкохвора заплатила 380 грн за добу. Хімієтерапія для неї була безоплатною, бо ці препарати онкоцентр отримує за державною програмою. Аналіз крові теж зробили безкоштовно, як постраждалій від аварії на ЧАЕС першої категорії. Хоча ті, хто не мав такого статусу, за аналіз платили.
Світлана Лещенко, головний лікар Корюківського центру первинної медико-санітарної допомоги, каже, що за направленням лікаря людям повинні безкоштовно робити ряд аналізів, мамографію, декілька видів УЗД, рентгенографію тощо. Але не завжди так буває.
Нещодавно ще одна її пацієнтка з направленням їздила в онкоцентр на консультацію до гематолога. За консультацію в неї гроші не вимагали, а за аналіз крові заплатити 60 грн довелося. За обстеження на комп’ютерному томографі (КТ) двох органів виклала 1250 грн. Бо безкоштовно КТ можна пройти лише хворим на інсульт. Для інших пацієнтів КТ і МРТ – платні послуги.
Корюківчанка розповіла, що з результатами обстеження на комп’ютерному томографі, які зробили в Корюківці, в область можна й не їхати. Там скажуть, що треба переробити в них.
Візит ще однієї корюківчанки до кардіоцентру обійшовся у майже 300 гривень. Вона зробила УЗД серця (200 грн), кардіограму (30 грн), побувала у лікаря (50 грн).
А що в районах
В районних лікарнях саме рахують, у скільки оцінити свої послуги. І якщо з «первинкою» все більш-менш зрозуміло, то вторинна ланка наче завмерла в очікуванні.
Генеральний директор некомерційного комунального підприємтсва "Корюківська ЦРЛ" Сергій Пивовар розповів, що в їхній лікарні теж будуть палати підвищеної комфорності. Бажаючі там лікуватися - сплачуватимуть за них кошти.
Світлана Лещенко каже, що в їхньому Центрі усі послуги, які мають надаватися безкоштовно – так і надаються. Якщо лікар направляє на безплатний аналіз, то ні шприц, ні вату, ні спирт купувати не потрібно. Як буде з вторинною ланкою – поки не відомо. Люди питають, що і як, але сімейні лікарі нічого конкретного сказати не можуть.
Прозорість
Для платних послуг медзаклади мають відкрити спеціальний рахунок у банку, куди пацієнти переказуватимуть кошти. Вони не повинні братися безпосередньо в лікарні на «список». Медичні заклади також зобов'язані опубліковувати звіти, куди витратили гроші зі своїх спецрахунків.
А для людей має бути доступною інформація про платні і безплатні послуги. І якщо аналізи чи УЗД мають бути безкоштовними, то благодійної допомоги з них брати не повинні. Хоча ситуації ще будуть різні. Можливо, заклад і не виживе поки без благодійних внесків пацієнтів. Тоді треба відверто про це сказати.
