За якими правилами працюватиме медицина у нових районах? Що відбувається із районними лікарнями після укрупнення районів? Як покращити послуги лікарень? Як лікарні справляються з COVID-19? Про це говорили експерти з представниками регіональних ЗМІ під час тренінгу «Реформування медицини в умовах децентралізації»
Тренінг проводився у рамках Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Це п'ятирічна програма, що виконується міжнародною організацією Глобал Ком'юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Працює в Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській та Тернопільській. Із червня 2020 Програма розпочинає свою роботу ще в трьох областях: Запорізькій, Чернівецькій, та Чернігівській.
За яким принципом фінансуються лікарні
Реформа системи фінансування охорони здоров’я почалася у 2018 році, а з 1 квітня 2020 року всі заклади уклали договори з Національною службою здоров’я України.
Таким чином почав реалізовуватися принцип, коли гроші йдуть за пацієнтом. Сьогодні лікарні отримують кошти виключно за послуги, які надають згідно з визначеними тарифами.
Необхідно чітко розуміти, хто за що відповідає на місцях. Так, за матеріально-технічне оснащення лікарні, ремонт у відділеннях, наявність розхідних матеріалів фактично відповідає адміністрація медичного закладу і власник.
На Корюківщині власником районної лікарні та Центру сімейної медицини вже є Корюківська міська рада. На Менщині ще вирішується питання передачі у власність Менської ОТГ медичних закладів.
Яка ситуація із госпітальними округами
На території однієї області буде один госпітальний округ, хоча раніше планували створити округи у кожному укрупненому районі.
Госпітальна рада, яка працюватиме в окрузі, буде лише дорадчим органом. Вона не прийматиме рішень, що обов’язкові до виконання, а зможе лише їх рекомендувати голові облдержадміністрації.
Що чекає місцеві лікарні після децентралізації
Зараз медичні заклади в Україні змінюють власників. Загалом є кілька рішень. Перший — віддати медичні заклади на рівень територіальної громади. Другий — на укрупнені райони. Третій — передати на область.
На думку Національної служби здоров’я України, медична послуга повинна бути доступною для пацієнтів. Мова йде і про територіальну доступність. Проте спеціалізовані послуги потрібно централізувати. Не можна в кожній районній лікарні створити, наприклад, кардіоцентр.
Національна служба здоров’я сплачує за єдиним тарифом усім закладам охорони здоров’я України в межах пакетів послуг. Але спроможність лікарень надавати послуги різна. Тому доведеться сідати за стіл переговорів і розв'язувати ці питання в інтересах громад.
Чи потрібні ФАПи в громадах
Питання ФАПів і маленьких амбулаторій — болючі. Це рішення, які повинні приймати власники та керівники закладів — зберегти мережу ФАПів або забезпечити, наприклад, транспорт для лікаря первинки, який обслуговуватиме пацієнтів.
Як пакети мають лікарні
Лікарня сама оцінює, на які пакети послуг з НСЗУ вона може подати пропозицію. У Менській лікарні - 13 пакетів плюс ковідний. У Корюківській -12 і теж плюс ковідний. Це свідчить про те, що керівництво закладів все зважило і подивилося, який ресурс у них є, щоб мати більше фінансування.
На сайті НСЗУ опубліковані всі проєкти вимог зі специфікації.
Як досліджується якість послуг лікарні
Андрій Віленський, т.в.о. Голови НСЗУ:
- Ми розуміємо, що наразі багато пацієнтів незадоволені тим рівнем медичних послуг, які надають заклади охорони здоров’я. Пацієнти пишуть скаргу, заяву, лист про те, що щось відбувається не так, телефонують до контакт-центру, який працює за номером 1677.
У нас є аналітика по регіонах, і по деяких закладах охорони здоров’я — де є повторні або велика кількість випадків, коли пацієнти, наприклад, сплачують за пріоритетні послуги або роблять платні дослідження там, де це не повинно бути.
Це в першу чергу онкоцентри, які отримали в цьому році достатньо великі кошти. У деяких закладах бюджети в рази більші, ніж були у 2019 році. Але вони не квапляться спрямовувати ці кошти на забезпечення платних послуг і на підвищення заробітної плати персоналу.
З такими закладами ми працюємо предметно. Якщо підтверджено факт того, що пацієнт сплатив за послугу, за яку не мав платити, ми вимагаємо від закладу компенсувати йому кошти. Якщо цього не відбувається або є інші причини, ми передаємо інформацію в правоохоронні органи.
У нас є можливість розірвати договір з тим чи іншим закладом охорони здоров’я, якщо він грубо порушує правила безоплатності. Але ми розуміємо, що користуватися цим інструментом треба лише у виняткових випадках, бо постраждають у першу чергу пацієнти.
Ми звернулися до Міністерства охорони здоров’я України з пропозиціями змінити відповідні нормативні акти, щоб у нас була більша палітра інструментів, аби ми могли застосовувати й фінансовий вплив на заклади.
Як відбувається оптимізація мережі та поліпшується сервіс лікарень
Матвій Хренов, експерт з охорони здоров’я:
Якщо говорити про мережу, особливо районних лікарень, то вона дуже роздута. І процес їх оптимізації повільно, болісно, але почався. Дуже важливо, щоби ці маленькі лікарні були забрані з власності невеличких територіальних громад і віддані на вищий рівень.
Це дозволить формувати мережу закладів регіону зверху, а не від спроможності закладу. Тому що дійсно іноді буває ситуація, коли територіальна громада отримує чудову лікарню, але в них немає змоги навіть оплатити комунальні послуги.
Та поки не завершиться ковідна криза — про сервіс говорити не можна. Тому що те навантаження, яке на сьогоднішній момент випало на всі ланки системи охорони здоров’я, є надмірним.
Крім цього, система охорони здоров’я залишається хронічно недофінансованою. Поки система не отримає 6–7% ВВП, говорити про її якісне наповнення грошима теж не можна. І відповідно вимагати від лікарів і медичного персоналу великий сервіс при недофінансуванні — не можна.
Але зміни почалися. Люди можуть обрати того медичного працівника на первинці, який їм подобається. Так само і на вторинці. Це вибір того лікувального закладу, куди ви вважаєте за краще звернутися по медичну допомогу, звісно, якщо він має договір з НСЗУ на відповідний пакет.
Як рахується доплата лікарям, що працюють з COVID-пацієнтами
Андрій Віленський, т.в.о. Голови НСЗУ:
Коли заклад отримує договір на стаціонарний ковідний пакет, цей пакет передбачає 300% доплати медикам, які працюють з пацієнтами. Сплата йде за команду.
У закладі повинно бути мінімум 4 команди, до кожної з яких входять три лікарі і по три медичних працівників на кожного лікаря. Отже, 12 осіб в одній команді.
Тобто, мінімальна кількість лікарів і тих медичних працівників, яка повинна бути в цьому закладі для того, щоб забезпечити надання допомоги в стаціонарі таким пацієнтам, повинна бути 48.
Чи можливо зараз отримати планову медичну допомогу
Андрій Віленський, т.в.о. Голови НСЗУ:
Ми не рекомендували включати до ковідних закладів обласні лікарні для того, щоб зберегти на території регіону найвищий рівень надання медичної допомоги для всього населення. Але це рекомендація, а рішення приймають власники — місцева влада.
Деякі обласні лікарні мають договори про ковідний пакет — ми не можемо відмовити. Але ми слідкуємо, щоб це було окреме інфекційне відділення, окрема будівля, щоб такі пацієнти не перетиналися з тими пацієнтами, які отримують інші послуги.
Чи повинен лікар виїжджати до пацієнта додому?
Андрій Віленський, т.в.о. Голови НСЗУ:
Питання виїзду додому має свою актуальність. Якщо ми говоримо про лікаря первинної ланки, в нього є певна кількість пацієнтів. У педіатра це 900, сімейного — 1800, і 2000 — у терапевта.
Рішення їхати до пацієнта додому чи ні — приймає сам лікар. Якщо в пацієнта є потреба в екстреній медичній допомозі, то до нього приїде «швидка» і надасть цю необхідну медичну допомогу або госпіталізує.
Якщо говорити в контексті COVID, то наша позиція, що лікар первинки повинен залишитися для своїх пацієнтів свого роду диспетчером. Якщо він буде досить активно контактувати з пацієнтами, може захворіти.
Тому ми пропонували без шкоди для пацієнта застосовувати в першу чергу дистанційні методи комунікації з пацієнтом. Якщо громада чи заклад бачить необхідність у створенні бригади швидкої допомоги — не заборонено це робити.
Чи зобов’язані лікарні звітувати про гроші?
Лілія Гудзь, заступниця директора департаменту — начальниця управління зв’язків з громадськістю Департаменту комунікацій НСЗУ:
Наскільки нам відомо, немає такого обов’язку лікарні звітувати через ЗМІ. Але на офіційному сайті НСЗУ є розділ «Е-дані». І там є понад 10 інформаційних беджбордів, на яких можна побачити виплати по конкретній лікарні у кожному регіоні.
По фільтру, який знаходиться ліворуч, шукаєте чи за ЄДРПОУ, чи за назвою лікарні, яка вас цікавить, і бачите, на які пакети послуг вона уклала договір, і скільки коштів вона може отримати від НСЗУ і скільки ми вже фактично виплатили. Зокрема, по ковідних пакетах, стаціонару, мобільних бригадах.
Звісно, засіб масової інформації, може також робити запит на лікарню, відповідно до закону про доступ до публічних даних, і просити в лікарні інформацію, куди і як вони витратили кошти.
Андрій Віленський, т.в.о. Голови НСЗУ:
Комунальні лікарні — це некомерційні підприємства і вони оперують публічними коштами. Тобто, це кошти громадян, які отримують лікарні через наші податки. І відповідно у громади повинні бути інструменти, щоби контролювати, яким чином ці кошти використовується.
Насправді вони є, але недостатньо працюють — це наглядова або спостережна ради, яка повинна бути в лікарнях. І громада повинна цікавитися процесами та створювати ці ради через власників.
Що стосується НСЗУ, то ми звітуємо перед державою і громадянами, про те, куди ми направили кошти. Але громадян також цікавить те, як лікарня використала ці кошти.
Однією з умов договору між закладом і Національною службою здоров’я України є обов’язок закладу надавати нам звіти про доходи й витрати. Заклади повинні робити це що три місяці. А про ковідні пакети — щомісячно. Проте закладам потрібен певний перехідний період, щоб ми отримували якісну інформацію.
Хочу сказати, що у зв’язку з тим, що коштів на ліквідацію наслідків пандемії COVID було виділено багато, і є зобов’язання України перед зовнішніми партнерами, донорами, що будуть зроблені детальні звіти стосовно витрачання цих коштів, ми передбачаємо, що заклади будуть перевірятися активно на початку наступного року.
