Уявити сучасний світ без мобільних телефонів складно. Можна уявити, скільки школярів чекають у подарунок стильний смартфон! Щоб і музику послухати, і мелодії з анімацією закачати, і фотографуватися, і в соцмережах «повисіти», і домашку списати. І все б нічого, якби мобільні телефони не втручались у навчальний процес. Сусіди.City дослідили, чи є проблемою смартфони в менських школах.
Потайки користуються
Багатьом учителям розмови та чати у класі заважають нормально вести уроки. Навіть якщо звук відключений, телефони вібрують від повідомлень, що не дає школярам зосередитися. Страх несвоєчасно відповісти другові чи випасти з обговорень у соцмережах заважає сконцентруватися на навчанні. А чужі фото та дописи створюють враження, що життя проходить повз, доки вони сидять на уроках.
«Сучасні діти більше не грають на перерві, вони дивляться в смартфони, мало рухаються, від чого страждає серцево-судинна система». «Діти спілкуються винятково зі своїм телефоном, вони втрачають здатність спілкуватися один з одним, страждає дитяча психіка». Ось такі застереження авторитетних експертів лунають все частіше.
Але ж без інтернету в сьогоднішніх реаліях повноцінно отримувати інформацію вже нереально. То як знайти баланс між «шкідливо» та «потрібно»?
Намагаються домовлятися
– Статутом школи визначено, що на уроках мобільні телефони повинні бути вимкненими і знаходитися в портфелях, – розповідає директор міської школи імені Тараса Шевченка Василь Дмитренко. – І цього правила намагаємося дотримуватися, наші діти виховані й дисципліновані у своїй більшості. Але ж школа – це не казарма. Якщо вчитель бачить, що телефон не заважає учню на уроці, то й не заперечує, коли побачить мобілку на парті. Адже живемо у світі, в якому без оперативної і різнобічної інформації складно. Нерідко вивчення тієї чи іншої теми на уроці потребує залучення додаткових знань. Це лише на користь.
Інша справа якщо вчитель бачить, що учень відверто списує з інтернету чи взагалі відволікається на сторонні справи, грається з телефоном. У такому разі однозначно лунає зауваження і прохання сховати ґаджет. Навчальному процесу ніщо не повинно заважати. Якщо ж і тоді школяр не послухається – доводиться застосовувати суворіші методи.
– Були поодинокі випади, коли доводилося вилучати мобілку на уроці, – зауважує Василь Дмитренко. – Батьки особисто приходили до мене, забирали телефон і погоджувалися, що ця річ відволікає від навчання. Обіцяють проводити виховні бесіди з дітьми. У справі виховання ми загалом солідарні, конфлікти не виникають.
Завдання видозмінюють
– Наразі немає нормативних документів, які б забороняли школярам проносити на уроки мобільні телефони, – коментує виконуюча обов’язки директора Менської гімназії Ніна Котченко. – Тому це питання у нашому навчальному закладі регулюється виключно мирним способом, толерантно. Однозначно вчителі не забирають у дітей мобілки, адже це особисті речі, дорогі до того ж. Однак вимагають сховати у портфель або відкласти убік на парті. До речі, зі школярами з цього приводу бесідували, пропонували варіант залишати телефони перед уроком у спеціально відведеному місці в класі. Але діти на цю пропозицію не пристали, пообіцявши телефонами не зловживати.
Аби під час контролю знань учнів (на самостійних роботах, контрольних) уникати списування з інтернету, викладачі гімназії продумують завдання таким чином, щоб готових відповідей знайти в мережі було важко. Завдання дають за змістом схожі, але не ідентичні. Приміром, тексти диктантів чи тестові завдання дещо змінюють – таким чином завжди легко виявити, чи списувала дитина, чи думала сама.
Слід виписати у законі
За словами юрисконсульта відділу освіти міської ради Наталії Прилипко, Міністерство освіти і науки Україні ще 2007 року намагалося заборонити користуватися смартфонами у школах. Але вже 2014 року заборону скасували, залишивши рішення на розсуд керівництва шкіл та вчителів.
– Про шкоду і користь мобільних телефонів написано і говорено дуже багато, – зауважує юрисконсульт. – Розумію, що, з одного боку, ґаджети – це така собі енциклопедія в кишені, вільний доступ до інформації тощо. Але з іншого – це ігри, навантаження на очі, малорухливий спосіб життя.
За словами Наталії Прилипко, у школах Менської ОТГ немає заборони на телефони. Це питання кожен клас вирішує окремо. Але його обов’язково слід заздалегідь обговорити з батьками і разом ухвалювати рішення. Бо іноді батьки хочуть, щоб дитина завжди була з ними на зв’язку. Якщо мама категорично проти того, щоб у сина чи доньки забирали телефон, то, звичайно, ніхто не йтиме на конфлікт.
– На мою думку, запроваджувати заборону на телефони у школах потрібно законодавчо, – каже Наталія Прилипко. – Бо завжди знайдуться батьки, які будуть проти цього. І якщо у класі кілька дітей користуватиметься телефонами, це провокуватиме конфлікти.
