У день виборів, 26 жовтня, ми запитали у корюківчан на виході з виборчих дільниць, з якими надіями і сподіваннями вони йшли на вибори, чи знали своїх попередніх депутатів і чого очікують від майбутніх
Оксана, 30 років, працівниця ТОВ «Корфад» з 5-річною донькою Євою:
Мама Оксана з донькою Євою задоволені своїм вибором
- У бюлетенях не заплуталася. Йшла з прийнятим рішення, за кого віддати свій голос. Не знаю, хто був попереднім депутатом міської ради по нашій Соборній, але майбутнього прошу звернути увагу на дорогу, яка місцями в ямах і вибоїнах.
Лариса, 44 роки, корюківчанка:
- Йдучи на вибори, я вже знала, скільки буде бюлетенів, орієнтувалася, де ставити тільки галочку, а де ще й цифру. Нічого складного. Маючи бажання, можна було розібратися. Приміром, моя 62річна мама проголосувала без проблем.
Обираючи міського голову і депутатів, звертала увагу на ділові якості кандидатів, на те, чого ці люди досягли на займаних посадах, як виконують свої професійні обов’язки. Уникала голосування за людей, які бігають з партії в партію, не маючи власної позиції.
Звісно, депутати можуть вплинути на багато питань, але й самі люди можуть немало. Наприклад, ми, мешканці п`ятиповерхівки і дев`ятиповерхівки за АТБ, зібралися й самотужки облаштували і автомобільну стоянку, і дитячий майданчик.
Доньки - за маму
Валентина Погребна, голова ради районної організації ветеранів, прийшла голосувати разом з доньками Яною і Юлею, які голосували за свою маму. Юля для цього приїхала з Вишневого Київської області.
Доньки Юля і Яна голосували за свою маму Валентину Погребну
- Мені хотілося б, щоб прогрейдерували вуличку, яка виходить на вул. Польову і Ткаченка, вирішили питання з облаштуваннями тротуарів по вул. Шевченка (від церкви і до виїзду на Наумівку), щоб діти і дорослі могли безпечно ходити, - каже Валентина Андріївна. - Як мешканку окраїнної міської вулиці турбують питання освітлення вулиць, встановлення дитячих майданчиків тощо.
Незалежно від результатів людського волевиявлення, Валентина Погребна стверджує, що й надалі опікуватиметься питаннями соціального захисту незахищених верств населення та підтримкою ветеранів.
Олена Єсипенко, косметик-естетист:
Олена Єсипенко
- Вважаю, що забагато інформації у кожному бюлетені – людям, особливо похилого віку, можна було легко заплутатися. А ще ж і шрифт дуже дрібний. Про те, скільки буде бюлетенів і як голосувати, я дізналася з агіток. А вже за кого – визначилась сама і завчасно.
Своєї думки з попередніх місцевих виборів я не змінила, проголосувала, як і того разу, за кандидатку у депутати міської, яка й до цього була. Бо вона живе у нашому мікрорайоні, ми її знаємо.
По вулиці Молодіжній, де я мешкаю, вважаю, нема особливо гострих проблем, які треба негайно вирішувати. Світло й вода є, вулиця асфальтована – що ще треба? Ну, хіба щоб біля кладовища вчасно прибирали.
Роман, 33 роки, працівник АТ «Слов’янські шпалери – КФТП»:
- Доки не прийшов на дільницю, не знав, скільки там бюлетенів видаватимуть. Свій вибір здійснив, орієнтуючись на те, хто що робить для міста і району.
Найлегше було обрати мера. Бюлетень найкоротший, а вибір – очевидний. Хто реально працює задля громади, той і має бути мером. Хто був депутатом міської ради минулого скликання по моїй вулиці Зарічній, я не знаю, хто буде – побачимо. Турбують питання побутові: тече труба у підвалі, а всі служби кивають одна на одну, мовляв, це не наша проблема.
«Найлегше голосувати - за себе»
Євгеній Мазко - і виборець, і кандидат у депутати міської ради
Євгеній Мазко, 26 років, інженер виробничо-технічної групи Корюківського РЕМ зізнається, що йому найлегше було проголосувати за кандидата в депутати міської ради. Відшукав своє прізвище у бюлетені з виборів депутатів міської ради і добросовісно позначив себе, бо був кандидатом від однієї з партій. Каже, деякі його знайомі не збиралися йти на вибори, але не від розчарування чи боязні коронавірусу, а з власних причин.
- Живу на вулиці Бульварній і, якщо чесно, не знаю, хто був нашим депутатом попереднього скликання, каже Євгеній. – На своєму окрузі не бачу серйозних недоліків. Але хотілося б, щоб неокультурений правий берег річки по провулку Бульварному нарешті набув гарнішого вигляду. Бо навпроти все красиво, у тут - зарості. Можна облаштувати красиву відпочинкову зону з гарними доріжками тощо.
«Оце напридумували!»
Подружжю Павла й Ольги Петренків з Корюківки найважчим під час цих виборів було здолати сходи на другий поверх фабричного Будинку культури, де розташовувалася виборча дільниця. Бо йому 80 років, а їй – 74.
Чоловік і дружина зізнаються, що й у бюлетенях розібратися було дуже складно. Хоч і в окулярах, але по 5-7 хвилин стояли у кабінках для голосуваннях, щоб дочитатися, хто ж там і від кого.
Найлегше, кажуть, було обрати міського голову, бо коротший бюлетень і прізвища видніші. А ось з кандидатами у депутати – ціле горе. Дивуються: що там можна побачити людям похилого віку, якщо букви дрібні, мов пшоно?
Свій вибір Петренки робили з міркувань: хто і чим конкретно може допомогти місту і району.
