Напередодні Дня молоді журналісти поцікавились у корюківчан, чи просто сьогодні молодим людям мати фінансову самостійність?
Спочатку — покликання
Яна Хоменко, перукар-візажист, Вікторія Осадча, фарбоукладач:
— Спочатку треба знайти своє покликання і від нього відштовхуватись. Бо якщо чисто для заробітку працювати, то таку роботу можна швидше знайти.
Хлопець може і на пилораму піти, дівчина — продавцем. Треба шукати, бо хто каже, що ніде нема роботи — просто не хоче. На крайній випадок можна зайнятися якоюсь своєю справою (Яна).
— І до нас на фабрику технічних паперів можна піти. Роботи вистачає, головне — бажання. Особливо влітку. Он і на вулицях об’яви, і в газеті.
Відкриваються магазини, кав’ярні, хто схоче — влаштується. Або для дітей розваги проводити у парках, фейс-арти та інші, де можна заробити у вихідні (Вікторія).
«А скільки можете запропонувати?»
Геннадій Гончаров, менеджер торгівлі:
— Як відповів один літературний персонаж на запитання: «Що робити, коли навколо руїни?» — «Руїни у наших головах, коли розчистимо їх, тоді все буде добре!»
Був я і без роботи, шукав, питав друзів. Пішов на менші посади, з’явилися ділові контакти, кращі можливості. Багато залежить, наскільки людині потрібна робота, як до неї ставиться.
Мій дід розповідав, як його перед відповідальним іспитом питали — що буде робити, коли не здасть? А він підняв очі, а на стіні підказка-відповідь про те, що дорогу осилить той, хто йде.
Щодо питань про заробітки, на яку мінімальну зарплату погоджуватися — це все індивідуально. Як відповів один мій знайомий на запитання в анкеті про мінімальну і максимальну суми зарплати: «а скільки ви можете мені запропонувати?»
Інколи робота є збитковою не тільки матеріально, але веде до моральної деградації, позбавляє зростання. Хоча, як казав Стів Джобс — «Все у житті для чогось потрібне».
У будь-якій роботі, котру виконуєте, важливе таке відчуття, як натхнення. Коли постійно працюєш над чимось — воно приходить.
«Мінімалку» — за підробіток
Анна Метла, с. Наумівка:
— Закінчила цього року школу, думаю вступати у військове училище на факультет фізичної культури, займаюся лижами. Хочу знайти на літо роботу, та поки що не виходить. І вдома не можу сидіти.
Хочеться таку роботу, щоб спілкуватися з людьми. Торік влітку працювала у сільгосппідприємстві на зерновому току. Заробила за місяць «на руки» три тисячі. Зараз би хоч чотири заробити. Хлопцям наче простіше знайти роботу, он на будівництво можна піти.
Мінімум — 15 тисяч
Віталій Кириченко з сином Максимом:
— Зараз «на біржі стою». А до цього на фабриці працював. Збираюсь їхати на роботу в Європу. Для початку хоча б у Польщу, а взагалі хотілося б у Німеччину. Сам — слюсар по вентиляції, і по будівництву, думаю, там не пропаду.
Якщо у Корюківці працювати, хотілося хоча б тисяч п’ятнадцять у місяць одержувати. Бо квартиру винаймати, за все платити — менше не вистачає. Дружина у соціальній сфері працює, там зарплати невеликі.
Ровесникам є дезнайти роботу у нас — на тій же фабриці, на деревообробних підприємствах. Усе залежить від зарплати. Якщо хтось згоден працювати за п’ять тисяч, то ось пропонують і в торгівлі.
