Сусіди.City побували в різних населених пунктах Корюківщини та запитали зустрічних, що вони думають про коронавірус і яким бачать подальший розвиток подій.
Відповідальні селяни
Два з половиною місяці зовсім іншого життя наклали відбиток на усіх українців. Починаючи з середини березня, людям довелося пристосовуватися до жорстких карантинних вимог — як у місті, так і в селі. У селах по вулицях зараз ходить мало людей, майже всі у масках. Здебільшого — у магазин.
Коли зникли маршрутки, основним видом транспорту, щоб з’їздити у райцентр, стало таксі у «складчину». Виручали й місцеві власники автівок, теж за домовленістю. Сільські торгові точки мають найбільший попит на місцях.
Багато хто сам пошив собі маски – з марлі й іншої тканини. Є в людей і гумові рукавички та засоби для дезінфекції. Розповідають, що бережуться, миють часто руки. Вдома, звісно, по городу ходять без масок, а коли корівок ганяють на пасовище чи зустрічають – вдягають. Застіль поки не влаштовують, кажуть, для цього настануть кращі часи.
Зневіра, але без депресії
Люди з багатим життєвим досвідом мають власну думку про все, і коронавірус зокрема. Проте, відчувається, що не надто довіряють тому, що кажуть по телевізору. Багато в чому бачать прихований зміст, і, попри все, сподіваються лише на себе.
Натомість не зустріли ми в селі жодної людини, яка б скаржилась на депресію. І секрет, мабуть, у тому, що багато у них щоденної роботи, яка відволікає від поганих думок. А ще навкруги чудова природа, що просто не може не захоплювати й не додавати життєвих сил.
Молодим людям варто прислухатися до мудрих земляків і теж не впадати у відчай. Життя попри все налагоджується.
