На юридичному факультеті Чернігівської академії державної пенітенціарної служби навчається 19-річний менянин Дмитро Веркошанцев. Спеціальність обрав – правоохоронна діяльність. Чому хлопець вирішив стати курсантом і які навички здобув у академії – ділиться з Сусіди.City. Можливо, його досвід зацікавить хлопців і дівчат також обрати цю професію.
Хотів бути лікарем
У десятому класі Менської школи імені Тараса Шевченка Діма мріяв навчатися у медичному виші на стоматолога або навіть на хірурга. Та зрозумів, що це займе шість, а то й вісім років. Коли ж на початку 11 класу до них із профорієнтацією прийшли представники пенітенціарної академії, показали ролик, розповіли про навчання і переваги, хлопця зацікавила тема. Порадився з батьками, прочитав про вступ. І вирішив, що це його.
– Навчання курсантів за контрактом – безкоштовне. Дуже високі бали із ЗНО не вимагаються. Треба скласти іспит з фізичної підготовки: пробігти кілометр, стометрівку, 15 разів підтягнутися. Якщо хоч трохи займаєшся спортом, то це не важко, – розповідає Діма. – Саме ж навчання починалося у серпні з КМБ – місяць у нас був курс молодого бійця.

Дмитру пощастило потрапити в останній набір на чотирирічне навчання, яке входитиме до вислуги років. Тепер же вислугу курсанти отримують після закінчення академії та коли стають офіцерами внутрішньої служби державної кримінально-виконавчої служби. Але якщо відраховують із академії за погані навчання, дисципліну абощо, тоді доведеться пройти строкову службу в армії, а також виплатити борг державі за навчання, проживання та харчування. Це стимулює навчатися і поводитися добре. А після випуску треба обов’язково пропрацювати три роки – відпрацювати вкладені у навчання державні кошти.
В академії декілька факультетів, серед яких юридичний та пробації. На юридичному вивчають усю юриспруденцію – від трудового права до кримінального, історію та інше. На факультеті пробації навчальні дисципліни спрямовані на роботу з людьми, яких не засуджують до ув’язнення, а відправляють на перевиховання, допомагаючи змінити асоціальний спосіб життя і не потрапити за ґрати.
Не армійська, але казарма
У цьому році у Дмитра була перша практика, її він проходив у виправній колонії, шо розташована в Макошиному. Хлопцю було цікаво, бо будь-яка інформація щодо роботи в таких закладах доволі незначна. Послухавши розповіді друзів, які проходили практику в СІЗО або тюрмі, зрозумів, що ці заклади сильно різняться. Тепер курсанти уявляють, із чим матимуть справу у своїй професії.
А ще Дмитру подобається навчання в академії тим, що життя курсантів тут не складне. Головне – звикнути до розкладу дня, дисципліни, обов’язків. Це навчає витримки, відповідальності, стриманості, вміння планувати свій час. Гартує як чоловіка. Виховує як майбутнього офіцера. У закладі дуже сильна футбольна команда, взагалі тут велику увагу приділяють спорту. І якщо курсант має бажання займатися, він його реалізує.

Умови тут не військово-польові. Доволі сучасний гуртожиток, не армійська казарма, хоч і називають курсанти її саме так. У кімнатах із сучасними меблями – по шість чоловік, дівчат, буває, й по чотири заселяють у кімнату. Нормальна сантехніка, постійно є гаряча вода, інтернет. Не в кожного вдома такі умови.
– Після першого курсу дозволяється вільне поселення – тобто можна знімати квартиру в Чернігові. Половина моїх однокурсників одразу так і зробила. Дехто переселяється після другого курсу. Я ж вважаю, що краще залишатися в нашій казармі. По-перше, це заощаджує гроші, за комуналку теж не треба платити, не треба готувати самому собі їжу, По-друге, навіть проживаючи на квартирі, після 22-ї години не можна гуляти десь по місту, – ділиться хлопець.
Майбутні офіцери й офіцерки
Прибирання у курсантів, як і в армії, – невід’ємна частина виховного процесу. У вільний час можна займатися своїми справами, виходити в місто, де майбутні офіцери мають поводитися гідно.
– Тут навчається молодь з різних соціальних прошарків. Є такі, що могли б собі дозволити навчання в крутих вишах за кордоном. Є такі, що могли б піти на платне навчання, але скористалися можливістю зекономити, щоб батькам було легше, – розповідає Дмитро Веркошанцев.

А ще в академії навчається багато дівчат. Сучасним дівчатам чомусь подобається носити військову форму, знати військову справу нарівні з хлопцями. Дехто тут знаходить свою другу половинку. Отаке воно життя в академії. Тут є і військова муштра, і навчання, і спорт. Всі ці навички допомагатимуть молоді у дорослому житті. І професія їхня потрібна нашому суспільству.


