Молода родина з Донецька знайшла в Мені не тільки прихисток, але й улюблену справу

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 05.11.2018 12:05
  • 0

Олена Тихонова стала менянкою кілька років тому. Не з власної волі. Шукати нове місце молоду родину змусила війна на Сході. Тихонови досить швидко стали у Мені своїми. А Олена змогла відкрити власу справу і отримати грант від Міжнародної організації міграції.

— Коли твоя робота — це і хобі, то вона приносить не тільки дохід, але й задоволення, — ділиться з Сусідами Олена Тихонова. — Мені подобається працювати з тканинами.

Олена — приватний підприємець. Має своє ательє по ремонту одягу. Разом з чоловіком Артемом та двома дітьми переїхали до нас з окупованого Донецька.

— Коли в Донецьку почалися бойові дії, ми вирішили переїхати туди, де безпечніше, — каже Олена. — Приїхали в Мену, бо у мого чоловіка з цього краю родичі. Прийняли нас тут дуже добре. Коли відправляли до школи старшого сина Яна, не виникло жодних проблем. А молодший Марк зараз ходить до дитсадка.

Маючи на руках двійко малих дітей, дуже переживали за їхню безпеку

Олена свого часу навчалася в професійно-технічному училищі в Донецьку, за фахом — кравець-закрійник-вишивальниця, але досвіду роботи за професією не мала. Спочатку було багато різних ідей, як заробити на життя. Вирішила ризикнути. На придбання обладнання мала заощадження — купила вживану швейну машинку, решту обладнання закуповувала поступово як з’являлися на це кошти. 

Зараз Олена, яку рідні та друзі називають Льолею, має власний кабінет на другому поверсі павільйону Троїцького базару. Чоловік Олени знайомий з директором базару Оксаною Шаповаленко, вона і допомогла орендувати кімнатку для майстерні. 

Клієнтів майстриня має чимало. Посприяли цьому і розміщення в центрі міста, і, звичайно ж, сумлінне ставлення до справи та якісні послуги. 

— Замовлень вистачає. Мабуть, економічні обставини змушують частіше ремонтувати одяг, ніж купувати новий, — розповідає Олена Тихонова. — За три роки, що я працюю, маю вже свою клієнтську базу. Приємно, що люди до мене звертаються. 

На питання, чому її називають Льолею, жінка посміхається:

— Так називала мене бабуся. Я спочатку ображалася, але потім так звикла, що тепер навіть не одразу відгукуюся на своє справжнє ім’я.

Влітку вона заповнила анкету та отримала запрошення на дводенний семінару по розвитку малого бізнесу. Його проводила Міжнародна організація міграції, яка працює з внутрішньо переміщеними особами та колишніми АТОвцями.

— Проект, в якому брала участь Олена, покликаний допомагати внутрішньо переміщеним особам та жителям Чернігівщини, — розповідає голова громадської організації «Асоціація демократичного розвитку», координаторка проекту Міжнародної організації міграції в Чернігівській області Анна Ніколенко-Баєва. — Пані Олена звернулася до нашої організації та подала заявку на мікрогрант. Вона пройшла тренінг по розвитку бізнесу, написала бізнес-план, успішно його захистила та отримала обладнання на розширення своєї справи.

Новий манекен підлаштовується під будь-який розмір Фото Сусіди.City

Після всіх формальностей нове обладнання нарешті запрацювало в майстерні. 

— Придбала розсувний манекен, нові швейні машинки, професійну прасувальну дошку, світильники, — радіє майстриня. — Тож тепер маємо змогу надавати клієнтам ще якісніші послуги.

 

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини