Отримавши редакційне завдання провести тест-драйв автомобіля, перебувала в шоковому стані. Окрім велосипеда, можу кермувати хіба що скутером. Техніка ніякого особливого захоплення у мене не викликає.

Але завдання є завданням. Іномарки з усім сучасним оснащенням – це для мене як для першокласника вища математика. Тож вибір падає на ретро-автомобіль, який, з’явившись на вулиці, одразу притягує увагу жителів Мени.

Йдеться про СМЗ С-3А. Назва справді не романтична. Але це авто свого часу прославилося на всю колишню країну Рад як кінозірка. Адже з’явилося на широкому екрані у магапопулярній кінокомедії «Операція "И" та інші пригоди Шурика». І одразу стало, як тепер кажуть, мемом.

СМЗ С-3А – двомісний чотириколісний автомобіль-мотоколяска. Використовувався мотоциклетний двигун « ІЖ-56» потужністю 8 кінських сил, одноциліндровий. Двигун карбюраторний, двотактний. Об’єм бака – 12. Витрата пального – 4,5–5 л на 100 км. Максимальна швидкість – 60 км/год.

Отже, що це за диво-техніка? Очима людини, яка на цьому не розуміється, – транспорт, аби не ходити пішки. Такий собі прогулянковий варіант на двох. Адже, крім водія, може вмістити тільки одну людину.

У такому майже іграшковому авто виявилося доволі просторо. Та й естетичний вигляд машинка має чудовий – пофарбована в яскравий помаранчевий колір. Брезентовий дах з неї зняли, тож вийшов такий собі міні-кабріолет. У теплу сонячну погоду проїхатися з вітерцем на максимальній швидкості 50– 55 кілометрів на годину зовсім непогано. Можна і взимку, вдягнувши термобілизну, побільше одягу і кожуха зверху. Екстремальні розваги. Санчата на колесах.

 

Можна з’їздити за грибами. Тільки не набирати їх надто багато, бо нікуди покласти. Невелике багажне відділення, яке розташоване в машині спереду, вмістить хіба що кілька сумок або набір для пікніка. Ну, можливо, мішок картоплі. Тож для нашої майже сільської місцевості в господарстві вона зовсім не практична.

Великий плюс на користь цієї автівки: вона нікого не залишає байдужим. Настрій покращується однозначно. У мене було відчуття, що катаюся на іграшковій машинці.

Коли хотіла з неї вийти, не змогла одразу відчинити дверцята. А щоб не пошкодити, не дай Боже, старенький (1955 року випуску!) ретро-автомобіль, дуже не старалася. Тільки просила: «Випустіть мене, будь ласка!».

 

Давно так не сміялася. Від сміху майже виповзала з машини, чим із радістю скористався наш фотограф. Прохолодний вітерець розкуйовдив зачіску, та зараз не боюся бути смішною, тож ділюся своїми емоціями. На такі веселощі збіглися дівчата з редакції і теж захотіли посидіти в «Гренадері».

Тож за купу позитивних емоцій – однозначно найвища оцінка нашого тесту.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися