Так склалося історично, що Мена завжди вважалася містом підприємців-торгашів. І в усі часи, а особливо у періоди соціальних потрясінь, коли люди масово втрачали роботу, вихід бачили один: торгувати на базарі. Сусіди.City поцікавилися історіями тих, хто не побоявся зламати стереотипи і, звільнившись з одного робочого місця, взялися за кардинально нову для себе справу. І не прогадали!

Мріяла водити тролейбуси

Власниця манікюрного салону «Креатив» менянка Оксана Панасенко – молода вродлива жінка. Вона любить красу в усіх її проявах і щедро наділяє нею інших жінок. За освітою Оксана – педагог-вихователь, свого часу працювала за фахом у місцевому санаторії «Остреч». Але трудилася сезонно.

– У 2008 році, коли роботу втратила, постало питанням: що робити далі? – розповідає жінка. – Певний час жила в столиці і, кажу по секрету, чомусь завжди мріяла стати водієм тролейбуса. Але… Я ж розуміла, що в Мені свою мрію в життя не втілю. Звернулася у центр зайнятості, там мені порадили пройти спеціалізовані курси перукаря та майстра манікюру. І я з радістю погодилася. Тоді ця справа у нашому місті лише розвивалася, ніша не була особливо зайнята. Ризикнула, тим більше, що займатися манікюром мені страшенно подобалося.

«Завжди пропоную своїм відвідувачам новинки, – ділиться Оксана. – Стало модним нарощування та зміцнення нігтів акриловим гелем – перейшла на цю систему. Скраби, креми – це все з серії улюблених засобів»«Завжди пропоную своїм відвідувачам новинки, – ділиться Оксана. – Стало модним нарощування та зміцнення нігтів акриловим гелем – перейшла на цю систему. Скраби, креми – це все з серії улюблених засобів»

Певний час майстриня працювала в одному з приватних перукарських кабінетів, а згодом відкрила власний, оформилася підприємцем. Клієнтів вистачає, робота до душі – Оксана задоволена. Вивчає запити клієнтів, розвиває у власній справі нові напрямки. Окрім манікюру, займається епіляцією (цукровою, воском), парафінотерапією, різновидами масажу.

Комп’ютерний лікар

Олександр Пилипенко свого часу мав стабільну постій роботу – на заправці Менської газонаповнювальної станції. А 11 років тому круто розвернув вектор своєї діяльності та взявся до справи для душі, котра ще й прибуток приносить: почав ремонтувати оргтехніку.

– Щоб відкрити власну справу, став на біржу праці. Служба зайнятості надає допомогу на започаткування бізнесу, тож отримав стартовий капітал, – розповідає чоловік. –  Працюю в орендованому приміщенні, робота мені подобається. Комп’ютери, ноутбуки, планшети, принтери – серед них минають мої робочі будні.

«Мабуть, думаєте, що це мотлох, – посміхається майстер. – Та попрацюю трохи – вийде з нього справний ноутбук»«Мабуть, думаєте, що це мотлох, – посміхається майстер. – Та попрацюю трохи – вийде з нього справний ноутбук»

Олександр, до речі, непогано ремонтує струменеві принтери. Цією справою не всі його колеги охоче займаються. Замовлення майстер виконує оперативно. Буває, запевняє, що за день-два справляється, а коли яку деталь замовляє – тоді за тиждень. І, звісно, враховує побажання клієнтів. Адже бізнес – справа відповідальна, репутація дорогого вартує.

Поряд із сином

Менянка Анна Ходченко свого часу закінчила педагогічний університет, вона – дипломований філолог. А працює нині у банківській сфері. Вже сім місяців молода жінка на посаді менеджера інформаційно-консультаційного центру IdeaBank.

– Певний час я працювала вихователем у садочку, згодом – вчителем української мови у сільській школі, – розповідає Анна. – Але життєві обставини складалися так, що їздити на роботу за місто мені було незручно, адже маленький синочок потребував уваги та догляду.

Анна мусила розлучитися з чоловіком, на її тендітні плечі лягли усі турботи по вихованню сина. Їхня маленька родина – це вони двоє: мама та син. Нині хлопчик вже пішов до першого класу, але ж коли виникає яка проблема – мама завжди прибіжить, вирішить негаразди. Бо працює в центрі міста, школа і садочок – поряд.

«Моє завдання – донести до клієнта максимум інформації, виключно достовірної, адже вся відповідальність за помилку може лягти на мої плечі, – зауважує Анна. – Стараюся, в очі клієнтів дивитися не соромно»«Моє завдання – донести до клієнта максимум інформації, виключно достовірної, адже вся відповідальність за помилку може лягти на мої плечі, – зауважує Анна. – Стараюся, в очі клієнтів дивитися не соромно»

– Цю роботу мені порадила подруга, – розповідає Анна. – Головною умовою працевлаштування була наявність вищої освіти. Окрім того, я мала пройти непросту співбесіду, тестування, стажування. Подолавши усі труднощі, маю тепер роботу до душі з нормованим робочим днем, пакетом соцпослуг.

Зацікавити, заохотити клієнта, подати максимум інформації та вигідні пропозиції, прорахувати усі ризики, якісно прорекламувати пакет послуг – ось чим нині займається дипломований філолог. Комунікабельність та стресостійкість – ці якості характеру жінки стають у нагоді.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися