Після запровадження карантину жителі Менщини активно стали розповсюджувати в соцмережах не тільки офіційні дані, а й численні фейки. Тобто неправдиву і не перевірену інформацію. Хтось одразу розуміє безглуздість таких повідомлень, а у когось лише посилюється паніка. Що постять меняни під час карантину та як відрізнити правдиву інформацію від брехні – дослідили Сусіди.City.
Окроплять із неба
Як тільки коронавірус перетнув кордони України, у соцмережах пішла гуляти байка, що «сьогодні вночі над містом будуть вертольотами розпилювати дезінфікуючі речовини, тож варто закрити вікна у квартирах і не виходити на вулицю». Ще й посилання сумнівне – начебто повідомили з військової частини.
Якої частини? Хто повідомив? Який посадовець? Жодної офіційної інформації про те, хто це ініціював, хто робитиме, хто контролюватиме. Вчитавшись у подібне повідомлення, не важко здогадатися, що це брехня.
Текст інформації – російською, поширило його сумнівне видання
І хоча на території району жодна військова частина не базується, меняни активно стали поширювати цей фейк на своїх сторінках.
«У нас такої інформації немає. Це фейк», – заявила у коментарі РБК Україна речниця ДСНС столиці Світлана Володага.
А голова львівської громадської організації «Варта-1» Ігор Зінкевич помітив, що якщо добре придивитися до світлин, то помітно, що український текст накладений поверх іноземного.
Небезпечні чотирилапі
Ще одна нісенітниця нагнала паніку на власників домашніх тварин. Мовляв, коти й собаки також хворіють на коронавірус і є небезпечними для людей. Адже можуть підхопити заразу на вулиці та принести її до домівки.
Жоден авторитетний ветеринар не підтвердив цю інформацію. Натомість спеціалісти пояснюють: у тварин – свої хвороби, у людей – свої. І вони не перетинаються. Принаймні, у цьому випадку.
В районі немає жодної ветеринарної установи з назвою «АЛЬБА ветцентр». Але це не завадило нашим людям тиражувати цю фейкову інформацію
Ось що повідомляє урядовий сайт: «Наразі немає офіційних підтверджень, що домашні тварини, наприклад, собаки або коти, можуть бути переносниками нового коронавірусу. Проте після контакту з домашніми тваринами рекомендуємо мити руки водою з милом. Це захистить вас від ризику поширень низки бактерій, якими людина може заразитися від домашніх тварин».
Якщо діти гуляють на вулиці – штраф чи тюрма
У середині березня в месенджерах та групах у соцмережах активно поширювалися фейки про заборону дітям виходити на вулицю під час карантину. За таке «порушення» начебто навіть передбачений величезний штраф або позбавлення волі батьків на термін до п’яти років.
Урядовий веб-портал дав роз’яснення: «Дітям до 14 років рекомендовано виходити на вулицю тільки у супроводі батьків чи опікунів. В постанові №211 вказано, що дітям не дозволено перебувати без супроводу тільки в громадських місцях. Але навіть під’їзд та територія навколо вашого будинку можуть підпадати під визначення громадського місця. Тому рекомендуємо дітям не покидати домівку без супроводу дорослих».
Отож, подихати повітрям, а особливо у нашій сільській місцевості, дітлахи можуть – разом із дорослими.
Коронавірус – вигаданий. Загрози ніякої немає
Цікаво, що в мережі активно гуляли й такі собі «антипанічні» фейки. Особливо на початку пандемії. Менські завсідники соцмереж перепощували їх із численних закордонних сумнівних сайтів: «Не бійтеся коронавірусу!», «Загроза перебільшена», «Не вірте засобам масової інформації».
Урядовий портал пояснює: «Через швидкі темпи розповсюдження коронавірусної хвороби всі люди розглядаються як потенційно інфіковані. Ви можете не знати, що є переносником вірусу, проте можете наражати на небезпеку інших. Маска запобігає можливому інфікуванню оточуючих. За порушення умов карантину передбачаються відповідні покарання. Не наражайте на небезпеку себе та близьких. Залишайтеся вдома».
Тож усім нам варто нарешті навчитися довіряти перевіреним джерелам і дослухатися до порад фахівців та залишатися вдома. А надто нині – під час Великодніх і травневих свят.
Це другий Чорнобиль!
До топової протягом останніх тижнів інформації про коронавірус додалася ще одна «жахалка»: новини з Чорнобильської зони. Інформаційні зведення рятувальників про гасіння масштабної пожежі розповсюджувалися з усіх інформаційних джерел. Долучилися й панікери, котрі почали поширювати відверті фейки, пророкуючи радіаційну катастрофу чи не планетарного масштабу.
Фотоколаж із сумнівного порталу INFORM24 ІNFO, зареєстрованого у польському Любліні, протягом одного тільки вечора 13 квітня облетів фейсбук-сторінки багатьох менян
«Радіоактивне забруднення в зоні має нерівномірний характер, проте загалом відстежуються підвищені рівні у західній та північній частинах території, – пояснив BBC News Україна Микола Фомін, який багато років працює у зоні відчуження. – Нинішня пожежа, судячи з повідомлень Держслужби з надзвичайних ситуацій, виникла у західній частині зони відчуження, тому певне перевищення допустимих рівнів в осередку пожежі – це нормальне для зони явище. Загалом загорілось 20 гектарів лісу. Це справді призводить до поширення радіації, але мова не йде про масове забруднення, у таких масштабах загроза забруднення за межами зони мінімальна».
Як відрізнити фейк від справжньої інформації
Звертайте увагу на адресу ресурсу
Сайти з дивними закінченнями типу «.co», «.su» або розміщені на платформах сторонніх розробників мають викликати сумнів. Деякі сайти спеціально підробляють свої адреси під відомі ЗМІ, щоб поширювати фейки. До прикладу, кілька фальшивих новин від abcnews.com.co стали вірусними.
Порівняйте заголовок зі змістом статті
Перш ніж поширювати новину в соцмережах, перевірте, чи відповідає заголовок тій інформації, яка є в тексті. Однією з головних причин того, що у Facebook поширюють фальшиві новини, є те, що люди купуються на заголовок і не переходять за посиланням.
Перевірте дату новини
Деякі медіа «воскрешають» новини через кілька місяців або й років після того, як стався факт або була сказана певна цитата. Такі махінації спотворюють реальність.
Поґуґліть фото і відео
Фотографії та відео також можна вирвати з контексту. Перевірте фото або скріншот з відео, вставивши його у Google Зображення. Пошуковик одразу покаже вам всі новини, де використовувалися ці медіадані.
Чи є у статті першоджерела
У всіляких скандальних новинах перевіряйте, чи цитує видання слова учасників та свіків події. Чи є якісь офіційні заяви на цю тему. Якщо ресурс наводить якісь нібито факти, прикриваючи їх голослівними суб’єктивними судженнями, варто задуматися.
Чи справжня цитата
Якщо вас насторожує певне висловлювання відомої людини, подивіться на джерело інформації і перевірте, чи є така цитата там. Багато сайтів роблять невеликі новини з розлогих інтерв’ю і полюбляють прикрасити інформацію. Читачі переважно не перечитують інтерв’ю повністю.
Відсіюйте власні вподобання
Будьте об’єктивними, незважаючи на власні симпатії. Одна з головних причин поширення фейків у Facebook – особисті вподобання користувачів, які підштовхують їх поширювати інформацію, не перевіряючи її.
Алгоритм Facebook такий, що чим більше вам щось подобається, тим більше Facebook покаже вам новин, пов’язаних з вашими інтересами. І серед цього моря інформації може бути чимало побрехеньок. Якщо люди, наприклад, ненавидять Тимошенко, вони з радістю поширять скандальну новину про неї, навіть якщо там немає жодних доказів.
Користуйтеся ресурсами, які перевіряють факти
Існують міжнародні організації, місією яких є розвінчання фейків у ЗМІ. Вони дотримуються принципів позапартійності і прозорості. Перевірте, чи не потрапила у список фейків на цих сайтах новина, в якій ви сумніваєтеся.
В Україні є сайти перевірки інформації: Vox Ukraine та Fact Check. А також дуже цікава сторінка у Facebook «По той бік новин», яка оперативно розвінчує фейки.
А головне – читайте Сусіди.City. У нас – тільки перевірена інформація.
