Карантинні обмеження через поширення коронавірусу за майже два місяці порядком виснажили людей. Адже потрібно якось заробляти на життя. Добре тим, хто має можливість працювати з дому дистанційно. Решті ж доводиться «затягувати паски» та економити на найнеобхіднішому.
Завод простоює
– Я працюю на потужному підприємстві, котре випускає пожежну техніку, – розповідає директор з технічних питань ТОВ «ПК «Пожмашина» менянин Олег Небера. – Напрямок роботи стратегічний. Особливо, коли стільки пожеж навкруги. А тому карантинні обмеження значно вплинули на роботу. Попередньо завод був закритий до 4 травня, працівники пішли у відпустки (і за власний рахунок також). А потім стався спалах інфікування коронавірусом у Журавці, Прилуках, Варві – територіально близько до Ладана, де розташований завод. Тому підприємство не відкриється раніше кінця травня, триватиме вимушений простій у роботі.
Олег Небера: «Рятувальники не отримають нові машини, працівники підприємства не матимуть зарплати»
Але як людина раціональна та хазяйновита Олег Небера, за його словами, заздалегідь мав так звану «фінансову подушку безпеки», тож нині матеріально почувається впевнено, принаймні, поки що.
– Я ж не знав і не міг передбачити, що виникне така пандемія, – зауважує. – Але звик у своєму житті прораховувати можливі ризики наперед. А ще, між іншим, оця карантинна відпустка мені де в чому на руку, бо отримав нагоду довести усі власні господарські справи, до яких за роботою завжди руки не доходять. А от куди найболючіше вдарила пандемія, то це по спілкуванню з рідними і найдорожчими. Дві мої любі онучки були нещодавно іменинницями: Зої два рочки виповнилося, Златочці чотири. А я не зміг їх відвідати в Харкові й привітати особисто. Про що дуже шкодую.
З розсадою не вийшло
Власниця квіткового магазину в Мені Тетяна Переверза поділилася своїми враженнями й переживаннями про вимушений простій в роботі.
– Наше життя має такий темп, ви ж знаєте, що всі ми завжди кудись поспішаємо, кудись біжимо. А тепер я за 20 років уперше зупинилася, – розповідає менянка. – В перші дні карантину був узагалі шок. Потім прийшло відчуття, як гарно бути вдома, вранці нікуди не потрібно мчати. Ось так взяти чашечку кави і вийти у двір, насолодитися весняним сонцем, побачити, як цвітуть крокуси, тюльпани. Важко тим людям, котрі мешкають у багатоквартирних будинках. У кого приватна садиба – у дворі та в саду завжди повно роботи, день у клопотах минає швидко.
Тетяна розповідає, що планувала привезти на продаж розсаду петунії, віол, аліссуму, троянд – порадувати людей. Не виходить, бо магазин зачинений. Намагається зрозуміти ситуацію в країні та світі, опанувати, призвичаїтися. Але, як і багато інших, має зараз в голові думки про те, що буде завтра, чи буде робота. І де взяти гроші, щоб годувати родину.
Жінка намагається працювати онлайн, розміщує оголошення в групах у соцмережах. Звісно, відгуки та покупці є, але це мінімум. Як каже Тетяна, у порівнянні з відкритою стаціонарною точкою продажу, якою є її квіткова крамниця, інтернет-торгівля й близько не дає того заробітку.
– Але не будемо гнівити Господа, – оптимістично налаштована навіть у такій невизначеній ситуації Тетяна Переверза. – Не будемо думати про погане. На сьогоднішній день у нас в області відносно небагато інфікованих, тож нехай їх кількість і не зростає. Нехай усі будуть здорові!
Соми як їли, так і їдять
Про свою ситуацію у бізнесі розповів і менянин Анатолій Болва, котрий вже другий рік займається вирощуванням та продажем африканських кларієвих сомів. Про його домашню міні-ферму ми писали торік. Тоді публікація викликала неабиякий відгук читачів, у Анатолія розширилося коло споживачів його продукту. Нині ж через обмеження справа дещо гальмується.
– Якщо в двох словах: на вирощування сомів вірус ніяк не впливає, – каже з нотками гумору Анатолій. – Вони як їли, так і їдять, а значить, і ростуть. Добре що корми закупив раніше.
Анатолій Болва: «Найбільша проблема нині – реалізація, карантинні заборони (іноді безглузді)»
Чоловік скаржиться, що немає людей на вулиці, тож і потенційних покупців мало. У менян нині зменшуються доходи, доводиться вмикати режим економії. Те, що планував отримати від продажу за останній місяць, не отримав. А на ті кошти хотів розширити міні-ферму, щоб свіжа риба була в продажу будь-якої пори року.
Натепер продає сомів через соціальні мережі. Як додаткову послугу пропонує безкоштовну доставку по місту.
