Уже на чергових місцевих виборах 25 жовтня обиратимуть депутатів та голову Березнянської об’єднаної територіальної громади. З листопада вона почне функціонувати. Як самі березнянці ставляться до приєднання до Чернігівського району внаслідок територіальної реформи і як сприймають створення ОТГ? Про це ми Сусіди.City поцікавилися у селищного голови Ольги Романченко, Миколаївського сільського голови Оксани Летушко та жителів Березни.
Ольга Романченко, голова Березнянської селищної ради:
– До нашої об’єднаної територіальної громади увійдуть Бігацька, Локнистенська, Миколаївська та Сахнівська сільські ради й Березнянська селищна. Центром ОТГ буде Березна.
Щодо розподілу майна, яке наразі перебуває у спільній власності громад Менського району, законодавча база недолуга. Якось неправильно державою передбачене вирішення таких питань. Ми не претендуємо на великі суми чи окремі будівлі, не вимагаємо залишити нам все. Але ж бібліотека, приміщення районної ради і райдержадміністрації – це спільне майно, яке перебуває на балансі районної ради та районної державної адміністрації. Хотіли б, щоб нам виділили 30 відсотків від його залишкової вартості. Це – один мільйон вісімсот сімдесят п’ять тисяч гривень.
Не такі вже й великі гроші. Чому б не підсилити нашу громаду, суто по-людськи таким чином допомогти? Нам також потрібно ставати на ноги, розвиватися, організовувати надання адміністративних послуг.
Наразі фінансовий стан у громаді не тішить. Оформлюємо позики, щоб виплатити людям зарплату, забезпечити харчування в дитсадку, купляти бензин для пожежної частини та інше.
Оксана Летушко, голова Миколаївської сільської ради:
– Раніше були іншої думки, не хотіли ні з ким об'єднуватися. Адже маємо шість населених пунктів – та ж сама об’єднана територіальна громада. Можливості залишити все, як було раніше, у нас немає, оскільки мало населення. Тому вирішили приєднатися до Березни, бо це для нас ближче і зручніше.
Ставлення до приєднання до Чернігівського району – непогане. Там медицина, певно, буде на кращому рівні. Але й за долю Менського району я сильно вболівала, хотілося, щоб все залишалося, як раніше.
Варвара Прядко, березнянка:
– Це ж треба на практиці побачити, може, й краще буде. З’явиться більше робочих місць, людям буде де працювати, надія тільки на це. Хоча треба більше сподіватися на себе. Як не заробиш копійку сам, то створення ОТГ нічого особливо не змінить.
Щодо приєднання Березни до Чернігівського району так само вважаю, що все покаже практика. Є й кращі сторони, є гірші. Люди розповідають про оформлення документів у МРЕО, наприклад, то в Чернігові це набагато дорожче, ніж у Мені.
Чи дуже ми потрібні Чернігову? Думаю, ні. Як приймали в лікарні, так і прийматимуть. Дивляться на нас вовком. Мабуть, нічого не зміниться.
Тимофій Кучерявий, березнянець:
– Та хай би було. А куди нам їхати? До Чернігова – то добре, а до Мени, а тим більше до Корюківки 80 кілометрів нам незручно. А як у Березні буде – то це ж добре. Березна й була раніше районним центром. Тоді вже Мена її забрала. Добре, що приєднують до Чернігова. Ми й раніше туди входили, і зараз хай буде так.
Ольга Корябина, березнянка:
– Я за те, щоб був хороший керівник. Щоб прийшов добрий господар і Березна цвіла на весь район. Те, що приєднують до Чернігівського району, це дуже добре і ми цьому раді, бо березнянцям так буде зручніше.
Катерина Тарасенко, березнянка:
– Хотілося б, щоб тут зробили нормальну трасу, майданчики для дітей, щоб було де відпочивати. У Мені є і майданчики, і стадіони, а у Березні такого немає. Спортклуб вже роки два намагаються зробити і все ніяк. До приєднання до Чернігівського району ставлюся нормально. Сподіваюся, мене вже тут не буде, поїду до Києва.
