Про ситуацію в Корюківському районі щодо соціального захисту дітей, позбавлених батьківського піклування, розповідає начальниця служби у справах дітей Корюківської райдержадміністрації Олена Одерій.

Олено Арсентіївно, після створення об’єднаного Корюківського району, до якого входять Менщина, Сосниччина та Сновщина, у вашої служби обов’язків побільшало?

— Звісно, зросла територія району, більше стало й обов’язків. Займаємося всім, що стосується дітей, які позбавлені батьківського піклування, котрі проживають у неблагополучних родинах. Тісно співпрацюємо з Центром соціальних служб Корюківської міськради.

І хоча в територіальних громадах створили свої служби у справах дітей, ситуація не всюди однакова. Так, у Менській та Сновській міських громадах діють аналогічні служби, що повністю укомплектовані та займаються всіма питаннями.

Натомість у Сосницькій та Холминській селищних громадах, де теж служби є, вони не мають права, наприклад, проводити усиновлення, створювати прийомні родини, будинки сімейного типу, а також контролювати їхню діяльність. Тому ці питання розв’язуємо ми.

У Корюківській громаді ще у грудні 2020 року на сесії міськради створили службу у справах дітей, але вона поки не укомплектована та не функціонує.

— Скільки працівників у вашій службі?
— У нас у штаті чотири спеціалісти та начальник.

— Чи купували останнім часом житло для дітей-сиріт та осіб з їх числа?
— Торік державним коштом забезпечили житлом шістьох таких осіб із Корюківщини. Цього року — 23-річного чоловіка з Прибині, якому знадобився будинок із земельною ділянкою у Семенівці, що коштував понад 300 тис.грн. Займаємося придбанням житла для молодих людей зі Сновщини. Троє уже заселилися — в Городні та Сновську, а одному саме купуємо будинок у Новгороді-Сіверському за понад 400 тис. грн.

— Чи працює у Корюківському районі інститут наставництва?
— На жаль, інститут наставництва у Корюківському районі поки не запрацював. Тож, користуючись нагодою, хочу запросити наших мешканців до такої шляхетної справи — стати наставником для знедоленої дитини, яка перебуває у спеціальному закладі. За їхнім бажанням, вони можуть просто спілкуватися та підтримувати дитину, провідувати її й брати у свою родину на вихідні тощо. Важливість цієї справи не можливо переоцінити. Адже дитина отримує друга, людину, якій може довіритись, а та, своєю чергою, здатна показати їй, що таке сім’я, які в ній взаємовідносини.

Чернігівщина лідирує за показниками соціального захисту

Під час брифінгу 19 травня заступниця голови Чернігівської облдержадміністрації Олена Дума повідомила, що Чернігівщина єдина в Україні область, яка на 100% «закрила» питання створення служб у справах дітей в територіальних громадах.

За словами Олени Думи, після реформування адміністративно-територіального устрою вся відповідальність за дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування лягла на плечі територіальних громад. І хоча кожна громада нині має службу у справах дітей, але на жаль, місцева влада не може самостійно розв’язати деякі проблеми. І одна з них — забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Тому за дорученням голови облдержадміністрації Анни Коваленко була розроблена обласна програма забезпечення житлом вищевказаних верств населення на 2021–2023 роки. І вже на сьогодні на це передбачили субвенцію з обласного бюджету в розмірі 1 млн 73 тис. грн.

Чернігівська облдержадміністрація також є засновником трьох центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, які розташовані у Чернігові, Ніжині та с. Хмільниця Чернігівського району та підпорядковані службі у справах дітей облдержадміністрації.

Щорічно у цих закладах отримують допомогу близько 300 дітей

З початку року в Чернігівській області 107 дітей були влаштовані в сім’ї. З них 17 усиновлені, ще 17 — влаштовані у прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу; 68 — направлені під опіку або піклування та 5 — повернуті до біологічних родин. Чернігівщина нині в п’ятірці лідерів по Україні за показником охоплення дітей сімейними формами виховання.

Набирає обертів й інститут наставництва. Його суть полягає в добровільній безоплатній роботі наставника з дитиною, що залишилась без батьківського піклування і перебуває у певному дитячому закладі, та надання їй допомоги у підготовці до самостійного життя. На сьогодні навчання пройшли 20 осіб, серед них приватні підприємці, педагоги, лікарі, представники громадських організацій.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися