Рятувальники Корюківщини регулярно здають кров. Є такі, хто ділиться нею постійно і вже багато років, і такі, хто зробив це вперше. Стверджують: це не з примусу і не разова акція. Рятувальники про те, що переконує їх здавати кров.

Упевнений у важливості такої гуманної справи 35-річний заступник начальника Корюківського райвідділу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Максим Кобець. Цього тижня, 20 липня, здав кров уп’яте.

Максим Кобець вважає донорство корисним для людського організму і надважливим для порятунку іншихМаксим Кобець вважає донорство корисним для людського організму і надважливим для порятунку іншихФото: facebook.com/dsnskorukivka

- Це корисна справа для всіх: і тих, хто здає кров, і тих, кому вона може знадобитися, - каже Максим Кобець. – Медичні дослідження показують, що донори, які здають кров кожні пів року, мають на 88% меншу схильність до хвороб серця. У них кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень. Та, мабуть, найбільше переконує усвідомлення того, що можеш врятувати життя людині. Донорство крові – це справа виключно громадянської позиції людини.

Уперше цього разу здавав кров 30-річний начальник сектору організації профілактичної роботи Корюківського РВ ГУ ДСНС Олександр Шалойко. А ось 39-річний начальник 18 ДПРП ГУ ДСНС України у Чернігівській області з охорони об’єктів (АТ «Слов’янські шпалери-КФТП») Андрій Савицький ділився своєю кров’ю вже 27 разів.

Андрій Савицький не любить фотографуватся, коли здає кров. Цей знімок зроблений задовго до пандемії, коли донор ще міг бути й без маскиАндрій Савицький не любить фотографуватся, коли здає кров. Цей знімок зроблений задовго до пандемії, коли донор ще міг бути й без маскиФото: Корюківський РС ГУ ДНСН України в Чернігівській області

У п’ятницю, 23 липня, Андрій Олександрович знову навідувався до Корюківського відділу заготівлі крові та її компонентів КНП «Чернігівський обласний центр крові». Здає кров з 2004 року і по сьогодні. Останні роки – кожні два місяці стабільно.

Самі ж рятувальники кажуть, що вони, за визначенням, повинні завжди допомагати людям. І не лише своїми професійними вміннями та знаннями, а й власною кров’ю. Тому цей символічний марафон добра не завершується ніколи. Серед корюківських рятувальників багато людей долучаються до лав донорів, зокрема, Віктор Сидоренко, Петро Кравченко, Павло Мотчаний, подружжя Анни й Олексій Харченків та ін.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися