Нещодавно у фейсбуці з’явилися не зовсім гарні відгуки про те, яким є насправді відпочинок у санаторії «Остреч». Мовляв, і їжа погана, і обслуговування хамське. Сусіди.City вирішили перевірити, як почуваються відпочивальники і чи насправді все так погано в санаторії.
Краще побачити на власні очі
Мабуть, тільки меняни, почувши слово «Остреч», одразу уявляють мальовниче урочище, розташоване за кілька кілометрів від міста посеред соснового лісу. У всіх інших це слово асоціюється з однойменним санаторієм, що тут розташований. Хтось свого часу вже встиг там відпочити, хтось чув про нього від знайомих, а хтось збирався там побувати.
Усе б і нічого було б, поки користувачка фейсбуку і відпочивальниця в «Остречі» Любов Куксенко не оприлюднила на своїй сторінці допис про те, як відпочивала в санаторії її племінниця. «Хамство, прострочені продукти, їжа, яку їсти, здається, може тільки худоба, грибок, розетки, які оголені і звисають, інтернету немає взагалі! Діти зі звичайних родин отримують розчарування та втрачений час, а як бути з дітьми з дитячих будинків, інвалідами, дітьми учасників АТО? Які їдуть за рахунок держави, і для них єдина радість провести літній відпочинок у нормальних умовах?» – запитує Любов Куксенко.
Тому ми вирішили спробувати вислухати представників різних сторін – від адміністрації санаторію до відпочивальників.
Скільки людей – стільки й думок
Першою, з ким довелося поспілкуватися, була директорка санаторію Зіновія Магаляс. З її слів зрозуміло, що оприлюднена інформація не є приємною для власників.
– Частково я погоджуюся із зауваженнями, – каже Зіновія Магаляс. – У виправдання можу навести низку причин цього: десь не встигли, щось не врахували. Вважаю вагомим аргументом те, що закладу на сьогодні нелегко через фінансові втрати, які сталися через нестабільну роботу внаслідок локдаунів. Ми змушені були на зиму частково зливати воду з системи опалення, перекривати водопостачання, а коли навесні все стали відновлювати, то наразилися на пориви, пошкодження. В окремих приміщеннях довелося робити ремонти. А це все кошти, яких ми не заробили. Ще однією проблемою було те, що в таких умовах нам довелося вирішувати кадрові питання: частина персоналу в період карантину звільнилася.
Одну з причин неналежної підготовки до сезону пані Зіновія вбачає в тому, що в травні під час навчань територіальної оборони в санаторії «Остреч» розміщувався батальйон тероборони.
Зіновія Магаляс
– Якими б гарними не були ці хлопці, але слід зважати, що це був своєрідний контингент, – каже директорка закладу. – Після закінчення навчань нам довелося багато що ремонтувати: вставляти замки, вичищати, вигрібати. Загалом за ті два тижні ми спрацювали в мінус.
Не погоджується Зіновія Магаляс із сказаним стосовно старого посуду, скатертин на столах, фіранок на вікнах. За її словами, усе це за потреби оновлюється та замінюється.
Не хлібом єдиним
Ми не змогли відмовитися продегустувати страви, відвідавши обідню залу санаторію. Стандартний обід зі стравами домашньої кухні: легенький суп з гречаною крупою, плов із м’ясом, свіжі огірки, помідори, компот із сухофруктами. Поспілкувалися з відпочивальниками. І знову ж, скільки людей – стільки і вражень.
Хтось відпочиває тут не вперше: наприклад, Наталія Безкровна – філологиня з Києва, викладачка Київського державного університету імені Тараса Шевченка – вже вчотирнадцяте тут. А хтось приїхав вперше і надалі не планує тут бувати. Хтось у захваті від повітря, природи і рятується в «Остречі» від міської метушні, а хтось сподівався на розкішні апартаменти, люксівське обслуговування та делікатеси.
– Я дуже задоволена перебуванням тут, – каже уродженка Мени, а нині жителька Варви. – Те, що втретє обираю для відпочинку цей санаторій, має про щось говорити. Можливо, щось треба підремонтувати-підфарбувати, але це дрібниці порівняно з тією лікувальною базою, що тут є.
Жителька селища Десна Тетяна Іванівна вперше прибула до цього санаторію разом із подругою, почувши схвальні відгуки саме від неї. Але дещо розчарована, оскільки не зовсім виправдалися її сподівання. А її землячка, Марія Михайлівна, зовсім протилежної думки:
– Я вп’яте тут, – говорить вона. – І умови проживання, і лікування, і харчування – все для мене чудово! Враховуючи те, що наразі «Остреч» залишився єдиним санаторієм в області, то кращого і не треба.
Двері без замка, немає гарячої води, неробочий телевізор, інтернет вимкнули якраз напередодні. Недоліки були усунуті згодом, а тих, хто висловлював невдоволення сервісом, переселили до інших кімнат.
Педагогиня зі Сновщини Тетяна Гольдіна теж вп’яте оздоровлюється в «Остречі». Наразі приїхала сюди за профспілковою путівкою, за яку доплатила 2400 грн.
– Мені подобається лікувальна частина, можна отримати дуже якісні процедури, – ділиться Тетяна Гольдіна. – Щодо харчування, то воно загалом непогане. Але хотілося б, щоб було більше овочів, може, ще б хоч іноді якісь страви з кисломолочних продуктів. Розумію, що вік санаторію позначається і на стані його споруд та комунікацій, які потребують ремонту.
Аби зберегти перлину Менщини
Проводячи екскурсію двома санаторними корпусами та територією, Зіновія Магаляс увесь час наголошувала на тому, скільки зусиль вкладається в їхнє облаштування. Говорила і про деяких відпочивальників, які, мабуть, на згадку викопують цибулини квітів, обламують пагони кущів.
До послуг тут і спортивні майданчики, і озеро. До речі, озеро доволі великої площі, вода має лікувальні властивості. Зараз тут живе семеро лебедів. Особливо гарна водойма, коли на поверхні розквітає латаття. Але озеро також потребує догляду, для якого зусиль працівників та власних ресурсів санаторію не достатньо. Тому адміністрація має надію, що міська влада, можливо, дослухається до цього і надасть посильну допомогу. Адже на ньому відпочивають не тільки пацієнти санаторію, а й багато менян.
Під час жорсткого карантину були моменти, коли доступ сторонніх обмежувався, але нині все доступно
Санаторій «Остреч» перебуває в приватній власності, тому все – від стану матеріальної бази до якості наданих послуг – залежить від маркетингової політики, яку ведуть його власники. Адміністрація закладу прекрасно це розуміє і, як запевнила Зіновія Магаляс, зауваження та недоліки враховуються. Насамперед, звичайно, під час формування вартості оздоровчих путівок. Головне, щоб це було на користь усіх.
