Батьки корюківських школярів розповіли, як їхні діти готувалися до школи та розпочали навчальний процес.
Про що дорослі вже забули
Колись ми всі щиро раділи одній цукерці, будували халабуди, били палицею кропиву, гасали на вулиці у квача, їли шедеврально смачні зеленки, були мільйонерами (адже листочки на деревах — універсальна легкодоступна валюта) і турбувалися лише за якісь несерйозні дрібниці, що здавалися тоді ой якими серйозними.
У багатьох дітей була спільна проблема — щасливі будні трішечки псувала школа. Ранні підйоми, довгі уроки, шкільна дисципліна та ще й домашні завдання у вільний час! Коли визирає ласкаве сонечко після затяжних дощів, то хочеться тільки гуляти, про навчання немає бажання навіть і думати.
Може, хтось із дорослих уже впізнав себе? У кожного склалося своє враження про шкільні роки. Хтось їх згадує з теплом і посмішкою на обличчі, а хтось радіє тому, що все позаду. Так чи інакше, але ми все одно йдемо до школи вдруге, втретє, навіть і вчетверте. Тільки вже разом зі своїми дітьми.
Батьки корюківських школярів розповіли про те, як у них розпочався навчальний рік, що вони думають про шкільні програми, харчування й онлайн уроки.
«Моєму синові шкільного ентузіазму вистачає на місяць»
Сергій, 39 років, машиніст:
— Мій син ходить до 9 класу в міську четверту школу. Навчальний рік розпочався без проблем, адже син сумував за друзями. Після канікул компанія знову зібралась в одному місці. Ентузіазму йому зазвичай вистачає не надовго, приблизно на місяць. Побачимо, як буде цього року.
Я вважаю, що шкільна форма не потрібна, ми живемо не в СРСР. Зараз інші діти, потрібно йти в ногу з часом. Уроки дитині допомагала вчити моя дружина, та це було лише в початковій школі. Потім ми домовилися, що школа — його зона відповідальності.
Нехай навчається, як забажає, за умови, що вчителі нас, батьків, не будуть турбувати та на нього жалітися. В гіршому випадку будемо застосовувати покарання у вигляді конфіскації телефону чи планшету на тривалий термін, а також кишенькових грошей.
Поки вчителі жодного разу не скаржилися і задоволені успішністю моєї дитини.
Проте я переконаний, що шкільна освіта продумана у нас погано. Мені не подобається, що навчають усього. Було б добре, якби діти вибирали уроки, які їм подобаються, більш потрібні.
Не бачу сенсу тримати в голові зайве. Як говорила мій класний керівник: дитина, яка знає все на «відмінно» — нещасна. Вона не розуміє, що їй подобається по-справжньому, чим вона найкраща від природи, потім у неї виникають проблеми при виборі майбутньої професії.
Щодо дистанційного навчання я теж негативної думки. По-перше, у дітей зникає бажання навчатися, бо відсутність певного режиму та правил занадто розслабляють. По-друге, школа — це місце, де учні не тільки навчаються науки, а ще й вчаться взаємодіяти із соціумом.
У класі, де навчається мій син, атмосфера взагалі хороша. Моя дитина знайшла друзів по інтересах, не відчуває себе одинаком, що дуже важливо для його підліткового віку. Чи смачно готують у шкільній їдальні — не знаю, не запитував. Ми з дружиною даємо гроші на певні його власні потреби, звіту про їх використання не вимагаємо.
«А мені подобається шкільна форма»
Тетяна, 35 років, медична сестра:
— Моя донечка ходить до 7 класу четвертої школи. Навчальний рік, можна сказати, почався радісно. Дитина йшла із задоволенням, адже новий одяг, канцелярія та довгоочікувана зустріч з однокласниками. Їй було цікаво, хто як змінився за літо, поділитися враженнями про свої канікули.
На мій погляд, шкільна форма потрібна. Шкода, що її немає в нашій школі. Діти виглядають у ній гарно, всі однакові, ніхто не вихваляється дорогим одягом. І на кишеню батьків форма виходить дешевше, ніж декілька джинсів, суконь, спідниць і кофтин. Не всі батьки можуть забезпечити своїх дітей таким різноманіттям в гардеробі.
Особисто я допомагаю своїй дитині готувати уроки з точних наук, коли вона просить. Решту вчить самостійно. Раніше звичайно приділяла більше уваги контролю за виконанням домашніх завдань, поки донька не подорослішала і стала більш відповідальною.
Щоденник переглядаю, аби бути в курсі її успішності. Шкільна програма, на мою думку, важка. Якби довелося бути міністром освіти, то зі шкільної програми вилучила б деякі предмети, а замість них ввела уроки, які більш необхідні у повсякденному житті: фінансова грамотність, основи самостійного дорослого життя, тренінги з психологом.
Як і більшість моїх знайомих батьків школярів, я проти дистанційного навчання. Діти стають більш розв’язними, неуважними. Живе спілкування віч-на-віч з учителем ніякі онлайн уроки не замінять! З класом моїй дитині пощастило, він дружній. Випадків булінгу не було.
Кишенькові гроші, а також бутерброди чи фрукти з собою в школу даю. Протягом дня молодий організм швидко витрачає калорії, тож потрібно їх постійно поповнювати. Як мама я переживаю, щоб донька отримувала задоволення від навчання, їй і далі подобалося ходити в школу.
«За погані оцінки дітей не сварю»
Надія, 43 роки, бухгалтер:
— Я мама трьох дітей, які ходять до третього, четвертого та сьомого класів першої школи. В школу ішли без настрою. Хоча ще за тиждень до початку навчання ніхто не сумував та не казав: «не хочу за парту». Розуміння того, що разом із літом закінчуються канікули, прийшло 31 серпня.
Готуватися до школи у фінансовому плані було важкувато, адже потрібно було багато всього купити. Діти ростуть і одягу вистачає на пів року, все швидко стає малим і коротким.
Ідея шкільної форми мені не подобається, адже то було колись давно, не треба озиратися назад. Сьогодні є можливість купити більш зручний і практичний одяг. Особисто мої хлопці не люблять штанів, а носять із задоволенням джинси, обов’язково з кишенями.
У вільний від школи час моїм дітям є що одягнути на всі випадки життя, адже все куплене в школу чудово підходить і для прогулянок, чого не можна сказати про шкільну форму.
У мене така робота, на якій доводиться проводити багато часу. Часто затримуюсь. Я контролюю успішність у школі, коли є можливість. Зазвичай проглядаю щоденники, коли дітвора уже спить. За погані оцінки не сварюсь, адже це не найголовніше в житті.
Для мене важливо, щоб дитина дійсно розуміла й по-справжньому цікавилася предметом. Не ставала роботом, який бездумно заучує правила чи формули, видає інформацію, а потім у дорослому житті нічого не пам’ятає з вивченого.
Наприклад, мені не подобалася в школі історія, вчила, бо треба було. Зараз багато чого уже не пам’ятаю. Сенс того навчання? Чоловіку навпаки були цікаві уроки історії. Досі читає історичні цікавинки, багато знає. Він у мене молодець.
Якби в моїх силах було вплинути на шкільну освіту, то зменшила б навантаження домашніми завданнями. Наші діти половину дня проводять у школі, стомлюються так само, як і ми на роботі. Деякі додатково відвідують гуртки.Ввечері важко сідати та виконувати по 4–6 домашніх завдань.
Уже зараз розумію, що, мабуть, варто було б віддати молодшу доньку в клас НУШ, де все вивчається в ігровій формі, де має бути цікаво. А дистанційне навчання — це взагалі повний провал, адже батьки йдуть на роботу, а діти, в кращому випадку, залишаються на бабусь і дідусів, у гіршому — самі.
Нема кота — мишам свобода, як кажуть. У когось раптово «зникає» інтернет під час уроку, хтось солодко спить у ліжечку, поки інші працюють, а хтось взагалі йде з дому гуляти містом. Це тільки для студентів дистанційне навчання комфортне, бо всі розуміють, навіщо потрібно бути присутнім на онлайн-парах.
Стосовно дружби в класі, то я вважаю, що неможливо, аби всі товаришували між собою. Дружба зав’язується на інтересах, а у всіх вони різні. У класах моїх дітей усі поділилися на певні групки. Я вважаю це нормальним. Випадків булінгу в школі особисто я не знаю.
Моя дітвора харчується в шкільній їдальні. Принципово не даю кишенькових грошей, адже, знаючи своїх дітей, розумію, що вони не куплять хорошої їжі, а придбають лимонадів, жуйок, сухариків. Я сама купую те, що вважаю за потрібне і даю із собою.
«Треба зробити більші порції для дітей»
Олександр, 31 рік, верстатник деревообробного верстата:
— Мій син ходить до третього класу першої школи. Навчальний рік почався добре, проте дитина не хотіла йти до школи, бажала продовження літа та канікул. Одяг школяра коштує дорого. Шкільна форма, напевне, обходилася дешевше, тому я «за» шкільну форму.
Моя дитина відвідує групу продовженого дня, де вчить домашні завдання. Дружина вдома тільки перевіряє, як усе виконано. Разом ще вчать правила, читають. Загалом шкільну програму вважаю важкою для дітей, а «дистанційки» взагалі боюся.
Між собою діти в класі дружать. А в батьків однокласників бувають труднощі у спілкуванні, але всі питання якось вирішуються. Шкільне харчування нормальне, ба хотілося б, щоб були більшими порції. Малий завжди із собою бере перекус.
«Зібрати дитину до школи нині дорого»
Анна, 33 роки, менеджер:
— Моя дитина навчається в шостому класі гімназії. На уроки не дуже хотіла іти, адже не сумувала за школою, а ось за однокласниками скучила. На мою думку, шкільна форма має бути обов’язково. В гімназії вона є, чому я рада. Проте зібрати дитину в школу виходить дорого. Про підготовку до навчального року доводиться думати завчасно й не залишати все на останній місяць.
Купували тільки необхідне протягом усього літа, щоб не було дуже утратно по кишеню (лише канцелярія обійшлась майже у 1000 грн, і це без рюкзака). Одяг також придбала тільки найнеобхідніший, адже переживаю, що знову оголосять карантин і ми перейдемо на дистанційне навчання.
Донька вчить уроки самостійно, але за необхідності допомагаю та перевіряю виконання домашніх завдань. Шкільна програма стала важчою, проти тієї, за якою навчалася я. На мою думку, є предмети, які було б доцільніше ставити дітям не в п’ятому, а в старших класах.
Якби я була міністром освіти, то відмовилась би від оцінок з основних предметів. Запровадила б просто: «зараховано» та «не зараховано». Ставлення до дистанційного навчання в школі — негативне. Я вважаю, що школа не те місце, яке потрібно закривати.
У нас дружній клас із чудовим класним керівником. Про випадки булінгу дитина не розповідала. Для мене, як для мами, хотілося б, аби харчування було дешевшим. Я розумію, що дешевше можна зробити тільки суп, але було б чудово, аби міська рада виділяла половину коштів, а решту сплачували батьки.
Зі слів доньки, особисто їй не подобається шкільне харчування. Грошей із собою не даю, натомість завжди кладу щось перекусити.
«Я б скасувала домашні завдання»
Тетяна, 51 рік, самозайнята:
— Мій син ходить до шостого класу гімназії. Навчальний рік почався добре, великих істерик не було. На мою думку, шкільна форма не потрібна, адже це досить дороге задоволення. Уроки разом із сином не вчу, він їх виконує самостійно. Я тільки контролюю, щоб усе було пописано і вивчено.
Вважаю, що шкільна програма важка для дітей, занадто великі навантаження. Якби можна було щось змінити, то скасувала б домашні завдання. В більшості випадків їх все одно просто бездумно списують з інтернету, на перерві в однокласників, із посібників ГДЗ, або взагалі домашні завдання виконують батьки.
До онлайн навчання ставлюсь негативно. Мені зовсім воно не подобається. Не знаю, наскільки завдяки йому зменшується рівень захворюваності на ковід, але це точно не вихід! Син каже, що його клас згуртований, серозних проблем і знущань ніколи не було.
Харчування в їдальні останнім часом стало краще. Якщо попросить дитина грошей, то даю, щоб купував щось смачне на перекус. Або сама щось купую.
«Я б скасувала ЗНО»
Олеся, 40 років, приватний підприємець:
— У мене донечка, яка пішла до першого класу початкової школи. Навчальний рік для нас розпочався добре, дитині все цікаво та подобається. Я рада, що в початковій школі не вимагають носити форму. Вона малим дітям зовсім не потрібна.
Навчальна програма ще не важка, ми також починали з паличок і крючечків. Як на мене, навантаження такі, з якими нормально можуть впоратися 6-7-річні. Зрозуміло, що з кожним класом ставатиме важче й важче. Але то буде пізніше, зараз я про це не думаю.
Що мені не зовсім подобається, так це тестування після закінчення школи: ЗНО. Я б його скасувала. Всі випускники разом з батьками переживають великий стрес замість того, щоб насолоджуватися останніми місяцями ще досить безтурботного життя. І десяти років навчання в школі було б достатньо.
На особистому досвіді ще не відчула, що таке дистанційне навчання, але знаю від інших батьків, що це важко й малоефективно. Так, можливо, така форма навчання знизить рівень захворюваності на коронавірус. Проте й точно разом з тим знизиться рівень освіченості молодого покоління.
У мене активна дівчинка, окрім музичної школи ходить ще на два гуртки. Якщо подобається, то нехай дитина займається. Стосовно атмосфери в класі поки що важко щось сказати. Вважаю, що булінгу немає. Можливо, є якісь дрібні непорозуміння між дітьми, це у них часто трапляється в такому віці.
Вчителі контролюють ситуацію, всі під їхнім наглядом. В їдальню дитина ходить, начебто все подобається. Грошей поки не даю, ще маленька, але з собою бере перекус, бо відвідує групу продовженого дня.
