Нещодавно у центрі міста Корюківки на фотосесію зібралися всі місцеві пересувні поштові відділення: одинадцять екіпажів і їхні одинадцять автомобілів. Поштовики запустили такий фотофлешмоб з нагоди 28-го дня народження Укрпошти. Ми запитали в них, чим особлива робота поштарів «на колесах».
Начальник Корюківського центрального поштового відділення Андрій Тосенко розповів, що влітку того року виповнилося три роки, відколи пошта «на колесах» поїхала селами Корюківщини, а також частинами Семенівщини й Сновщини. Тоді було 10 автомобілів, з цього року стало 11, бо додалися ще декілька сіл Сосниччини.
Команда корюківських поштовиків
Усі поштові автівки обладнані навігаторами, відеореєстраторами та відеокамерами. Салон кожної оснащений поличками для кореспонденції, сейфом, де зберігаються гроші, бланки тощо.
Бригади
Одинадцять пересувних — це одинадцять екіпажів поштарів. У складі кожного — начальник відділення, листоноша та водій. У деяких бригадах, які обслуговують великі села, є ще листоноші з села. Наприклад, у Сядриному та Козилівці.
Є колишні товарознавці, психологи, бібліотекарі, працівники банків, касири тощо. Бригади пересувних — це маленький поштовий «спецназ», який везе людям пенсії, різні соцвиплати, свіжу періодику, посилки, продукти тощо.
Не кожного беруть у поштарі
Злагоджений кваліфікований колектив — запорука успіху у будь-якій сфері. І пошта не виняток. Андрій Тосенко зізнається, що найменше проблем завжди було з підбором водіїв. Таких спеціалістів приходить багато.
Листоноша Алла Надточій, водій Анатолій Радченко, начальниця відділення №66 Тамара Трейтяк
Серед основних вимог до поштового водія — достатній досвід роботи та дозвіл на зброю. Адже всі водії виїздять у рейс озброєними пістолетами Макарова чи револьверами.
На щастя, застосовувати зброю не доводилося жодного разу. Конфліктні ситуації вдається вирішувати самотужки або за допомогою правоохоронців. Усіх водіїв, які йдуть у відпустку, підміняє механік-водій.
Деякі працівники починали з листонош, а потім «виросли» до начальників відділень. І водії, і начальники відділень, і листоноші обов’язково мають вміти працювати з людьми. Тобто, бути ще й трішки психологами. Утім кожного майбутнього співробітника спочатку перевіряє служба безпеки Укрпошти, і вже потім надає (або не надає) дозвіл на його працевлаштування.
Зараз у Корюківському центральному поштовому відділенні з’явилася єдина вакансія у групу підміни «пересувок» — шукають начальника відділення. Такий спеціаліст підміняє начальників поштових бригад, коли ті йдуть у щорічні відпустки.
Людський фактор
Цей чинник у будь-якій ситуації обов’язково «скаже» своє слово. І воно не завжди буде позитивним. Андрій Тосенко згадує, скільки попервах виникало негативу через появу пересувних поштових відділень.
Сільчани були налаштовані проти, адже закривалися їхні поштові відділення, скорочували листонош, яких вони добре знають, а натомість приїздила невелика автівка з новими поштарями.
Андрій Володимирович зазначає, що звільнених людей можна зрозуміти, проте такий спротив здолати було непросто. На це потрібен був час. Його нові поштарі використали для того, щоб познайомитися з людьми в кожному селі, налагодити спілкування.
Сьогодні у кожної бригади є чимало телефонних номерів сільських жителів. Крига скресла — люди довірилися й пішли назустріч.
Пошта «на колесах» сьогодні
Одинадцять пересувних поштових відділень Корюківського центрального поштового зв’язку обслуговують 140 сіл. У теплу пору року послуги надають просто з автомобіля, у холод просяться у приміщення старостатів або працюють у приміщеннях колишніх поштових відділень.
У точці базування залишаються начальник відділення і водій, а листоноша розносить кореспонденцію людям по селу. Найбільші проблеми зимового періоду — рано темніє та переметені дороги. Не всюди й не завжди проїжджають невеличкі поштові «пересувки». У темну пору листоношам тяжче достукатися до сільчан.
Андрій Тосенко зауважує: сьогодні не кожна людина з села має можливість сплачувати за компослуги в Інтернеті, отримувати пенсію в банку чи поїхати у місто, щоб поповнити рахунок мобільного. Укрпошта надає такі послуги у кожному селі.
Але щоб поштові пересувні відділення працювали, спеціалістам потрібне навантаження. Тобто, щоб люди отримували через Укрпошту пенсії, виплати, передплачували газети та ін. Скажімо, у села, де мешкає менше пів сотні людей, поштові автівки навідуються один раз на місяць.
Але є й винятки. Так, у Ченчики Холминської ОТГ їздять щотижня, бо люди до всього іншого ще й охоче купують продукти та інші товари у поштарів. Якщо через відсутність потрібного навантаження пересувні перестануть їздити в село, у програші будуть не лише поштовики, а в першу чергу — сільські мешканці — наголошує Андрій Тосенко.
У Наумівці 9 грудня минулого року відкрили автоматизоване стаціонарне поштове відділення. Працює там одна людина, але місцеві мають змогу щодня на місці отримувати необхідні послуги.
Андрій Володимирович додає: якби у Сядриному люди почали більше користуватися послугами Укрпошти, можливо, й у цьому великому селі відкрили б стаціонарне відділення пошти.
