Обов’язкова вимога для відкриття шкіл з 1 вересня – наявність облаштованого бомбосховища. Тож чи сядуть за парти учні навчальних закладів Менщини? Як готуються до нового навчального року освітяни? Про це Сусіди.City поговорили з начальницею відділу освіти Менської міської ради Іриною Лук’яненко.

У пріоритеті – безпека дітей

Головним пріоритетом наразі залишається безпека учасників освітнього процесу, а насамперед – учнів. Тому з 1 вересня школярі сядуть на навчання безпосередньо за парти і в класах тільки тих шкіл, які оснащені бомбосховищем. А це, як виявилося, є проблемою, оскільки більшість закладів освіти цього не мають.

Тож власники шкіл переймаються реконструкцією та обладнанням укриттів. Також визначаються маршрути руху до них. Вимоги до шкільних сховищ жорсткі: забезпечення резервними та автономними джерелами енергозбереження, запровадження посиленої охорони шкіл, відповідне штучне освітлення, вентиляція, вогнегасники, аптечка. Температура навіть взимку – не нижче 10 градусів, вологість повітря – не більше 70%. Площа приміщення має бути такою, щоб там розмістилися всі, хто перебуває в школі під час повітряної тривоги.

Статистика говорить про чверть закладів України, готових захистити вихованців в разі небезпеки. Але чи відповідає такому показнику наша Менщина?

– Ми далекі від ідеальних умов, – каже Ірина Лук’яненко. – З усіх закладів громади лише один має капітальне, спеціально підготовлене сховище. У решти ж такого немає. Наразі профільним міністерством дозволене підлаштування пристосованих укриттів (підвалів, погребів), які б можна було використати у разі потреби. Не хотілося б, звичайно! Але готуємося. Остаточне рішення про відповідність вимогам прийматиметься трохи згодом комісією, створеною міською радою.

Освітянам і батькам варто бути готовими до того, що чимало закладів освіти запровадять навчання у кілька змін. Саме такий вихід пропонують школам з укриттями невеликого розміру.

– Такий варіант допускається і у наших школах, якщо комісія вирішить, що убезпечити одночасно всіх дітей в укритті немає можливості, – говорить пані Ірина. – Він уже випробуваний нами після того, як окупанти вийшли з Чернігівщини. Для цього працювали за скороченим розкладом.

Шкільні автобуси поїдуть. Якщо буде пальне

Ще однією проблемою є організація підвезення дітей з віддалених сіл до опорних шкіл. Усі менські шкільні автобуси цілі та неушкоджені, але через дефіцит пального нема впевненості, що вони регулярно виїжджатимуть на звичні маршрути.

– Один з наших шкільних автобусів вилучила Корюківська районна військова адміністрація і передала його на потреби Збройних сил України, – розповідає Ірина Лук’яненко. – Всі решта готові до перевезення школярів. Кошти на підвезення учнів передбачені. Інше питання – чи буде пальне?

Наразі розроблені оновлені маршрути руху шкільних автобусів

А поки по всій Україні документи майбутніх першокласників можна передавати факсами, електронною поштою. У школах та гімназіях, де проводять конкурси до 5–11-х класів, також мають робити це дистанційно. Вчителі, які попри гарячу фазу війни не припиняють підвищувати педагогічну майстерність, теж роблять це онлайн. Незабаром, наприклад, освітян чекають онлайн-тренінги, як працювати з дітьми, що зазнали психологічних травм.

Війна реформам не завадила

Триває реформа Нової української школи – з 2022 року всі п’ятикласники навчатимуться за програмою НУШ. Тож улітку тривають вебсемінари для учителів-предметників щодо впровадження інтегрованих курсів.

– Ми планували, що буде освітня субвенція з бюджету на оснащення класних кімнат, де навчатимуться п’ятикласники, – каже Ірина Лук’яненко. – Але тепер розуміємо, що цих коштів не буде.

Щодо навчальних програм, то війна змусила дещо інакше поглянути на їх оновлення. Тож під час викладання історії України, всесвітньої історії, основ правознавства учителі пояснюватимуть школярам, чому на нашу країну напали росіяни, розповідатимуть про права людини під час війни. Із курсу «Зарубіжна література» вилучать російських авторів. А такі предмети як «Захист України», «Здоров’я, безпека та добробут» даватимуть навички домедичної допомоги, самозахисту, протимінної безпеки. Оновлять і курс громадянської освіти.

Очікується, що чимало учнів у майбутньому ще навчатимуться дистанційно, тож це вимагає інших форм перевірки знань

Уже зараз школам дозволили запроваджувати період без оцінок для адаптації учнів 5–6 класів до більшої кількості предметів, ніж у початковій школі, до кабінетної системи. Можна буде взагалі не оцінювати такі предмети як «Мистецтво», «Охорона здоров’я», «Фізична культура» або ж виставляти рівневі оцінки («високий», «достатній», «середній», «початковий»).

Робочі учнівські зошити перевірятимуть, але результати перевірки не враховуватимуться під час виставлення підсумкових оцінок. Тематичний конт­роль також можна буде проводити без контрольних робіт, але вони залишаються обов’язковими для семестрового конт­ролю, який можна проводити у формі тестування.

Річне ж оцінювання визначатимуть за результатами I та II семестрів, без додаткових перевірок

Перерви в навчанні, проблеми з дистанційними заняттями (наприклад, через перебої з інтернетом) спричинили те, що чимало школярів мають прогалини в знаннях і змушені наздоганяти програму. Тому в Україні планують адаптувати британський досвід catch-up програм для надолуження освітніх втрат школярів.

Ірина Лук’яненко зазначає, що наразі важко точно сказати, яка кількість учнів проживає на території Менської громади, оскільки на Менщині знайшли прихисток багато переселенців. Частина з них виїхала, але частина залишається, а отже, вони також є потенційними вихованцями наших закладів освіти.

– У будь-якому разі ми готові розпочати навчальний рік, – запевняє Ірина Лук’яненко. – Забезпечуємо мінімальний косметичний ремонт у приміщеннях: десь підфарбовуємо трохи, десь просто повитирали-помили.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися