Нині не в кожному селі знайдеш майстра, щоб корзину міг сплести чи косу наклепати. У Соснівці є такий чоловік. І це заняття його годує. Сусіди.Сіty познайомилися з рукастим майстром.

Віктору Солодкому 57 років. Не працює за станом здоров’я і ще не на пенсії. Хоча, каже, вже міг би.

— За полярним стажем я вже міг бути на пенсії, але не можу отримати підтвердження в країні-агресорці, — розповідає Віктор Миколайович. — Строкову службу відбував у Заполяр’ї, на підводному човні, потім на будівництві працював у Сєверодвінську, де єдиний завод із виготовлення підводних човнів був. Це найчистіше місто, яке тільки зустрічав у своєму житті: дерева підстрижені, асфальт по декілька разів на день мили, але й радіація була жахлива через специфіку роботи заводу. Половина працівників була з України. Загалом на півночі я провів 13 років.

У Соснівці чоловік мешкає сам. Тримає невеличкий клаптик городу, де вирощує трохи картоплі й тютюну. Обробляти доводиться навколішки через задавнену травму. Через це й не працює. Каже, 12 років тому впав з даху й травмував таз. Потрібна операція, але грошей на неї чоловік не має.

Віктор Солодкий пересувається за допомогою ціпка чи велосипедомВіктор Солодкий пересувається за допомогою ціпка чи велосипедомАвтор: Наталія Рубей

— Інвалідності в мене нема, — каже Віктор Солодкий. — Треба їхати в Чернігів, робити операцію, яка коштує 150 тисяч. Але ж я не маю доходу. Годує ліс — збираю та здаю лисички, продаю те, що зроблю своїми руками: кошики з лози, граблі, кісся, топорища. Вчився на столяра-тесляра, тож для мене це не проблема.

Найчастіше йому замовляють корзини для господарства. Восени для них Віктор Солодкий заготовляє лозу. Каже, по всіх канавах від Корюківки до Наумівки шукає матеріал. Плете з сирої лози, а вже потім виріб висушує у готовому вигляді.

На один кошик чоловік витрачає від чотирьох до шести годин роботи. Продає в середньому по 100 гривень. За рік виплітає близько ста корзин, і на кожну дає гарантію

— Якщо берегти від сирості й вологи, то така корзина житиме вічно! — запевняє чоловік. — У гірших умовах — років десять.

Топорища виготовляє з клену й берези, а найкращі граблі виходять з горішника та осики, проте зуби мають бути дубові. Топорища його ручної роботи вартують від 50 гривень, а кісся — 150. Чоловік уміє й коси клепати, не відмовляє, коли сільчани просять.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися