Єдина в селищі листоноша 56-річна Валентина Кубрак нещодавно звільнилася. Відпрацювавши 31 рік на пошті, вона переконана, що одній людині обслуговувати такий великий населений пункт нереально для будь-кого. Невже Холми залишаться без листоноші? Що з цього приводу думає сама Валентина Іванівна, начальниця місцевого відділення поштового зв’язку Олена Деньгуб і керівництво Холминської селищної ради.
Ще донедавна в Холмах, де проживають 2619 жителів, працювали чотири листоноші. Практично за рік трьох скоротили: спочатку в травні 2022 року двох листонош, а в червні 2023-го — ще одну. На все велике селище залишилася одна листоноша Валентина Кубрак. Утім, жінка написала заяву на звільнення. І звільнилася, відпрацювавши належні два місяці.
Що відповіли селищній раді в Укрпошті
У Холминській селищній раді стурбовані такою ситуацією, та вплинути на неї не можуть. Селищний голова Василь Чеботарь 25 липня звернувся листом щодо недопущення скорочення працівників поштового відділення до директора з розвитку мережі Чернігівського регіону АТ «Укрпошта» Олександра Бородавка.
Адже саме завдяки листоношам жителі населеного пункту, який розташований неподалік кордону з країною-агресоркою, вчасно отримують пресу, листи, посилки, пенсії та соціальні виплати й товари.
3 серпня директорка Департаменту клієнтської підтримки Тетяна Васянович надала відповідь. Холминська селищна рада розмістила її на своїй сторінці в ФБ, де можна ознайомитися з повною версією.
Якщо ж коротко, то на трьох друкованих аркушах серед іншого, зокрема, нагадується, що АТ «Укрпошта» не є державним підприємством і не утримується за бюджетні кошти. Товариство самостійно визначає планову кількість відділень поштового зв’язку та чисельність працівників у такому обсязі, щоб покривати витрати й забезпечувати рентабельність. Ключовим у визначенні кількості штатних працівників (операторів чи листонош) у кожному відділенні поштового зв’язку є обсяги роботи та попит населення в отриманні тих чи інших видів поштових послуг.
Також у листі зазначено, що «за повідомленням відповідального структурного підрозділу, на території селища Холми надається повний спектр послуг поштового зв’язку, відділення працює згідно зі встановленим графіком».
Натомість у своїй відповіді поштовики наголошують, що в складних умовах продовжують активно оснащувати роs-терміналами відділення, відкривати нові й ремонтувати наявні, хоча країна-агресорка продовжує руйнувати, грабувати та знищувати об’єкти поштового зв’язку.
«Але це тимчасові труднощі, — зазначено в листі, — у 2024 році Укрпошта буде святкувати своє 30-річчя і найбільша мрія: стати максимально цифровою та фінансово-логістичною компанією. Підкреслюємо, що втілюються нові проєкти, встановлюються сортувальні лінії, розвиваються ІТ-технології, проводиться цифровізація роботи відділень і листонош тощо. Ситуація вимагає від Укрпошти швидких кардинальних змін, які зроблять її міцнішою та кращим місцем і для працівників, і для клієнтів. Не будемо витрачати ресурси на неефективні процеси — зможемо ще більше підняти зарплати персоналу Укрпошти».
Не на таку відповідь очікували холминці. Ба більше — на фоні ситуації, коли з надзвичайною швидкістю скорочують листонош, слова про святкування 30-річчя Укрпошти під час війни виглядають повним сюром! А щодо «ще більше підняти зарплату персоналу», то й узагалі сумно. Холминська листоноша Валентина Кубрак отримувала за свою працю мінімальну зарплатню.
«Не думають про людей»
Відповідь Укрпошти у Холмах вважають шаблонною відпискою. Відповіддю заради відповіді. «Написали, щоб відчепилися, — переконана вже колишня листоноша Валентина Кубрак. — Не думають про людей зовсім».
Свої Холми Валентина Іванівна знає як п’ять пальців. Хоч із закритими очима пусти вулицями, усе їй тут знайоме. Жінка за тридцять один рік роботи об’їздила всі двори з важкою поштовою сумкою на власному велосипеді.
Залишившись удвох із колегою Галиною Малишко, ледь переформатували свою роботу, поділили дільниці так, щоб кожній зручніше було, проте вже ледь устигали! А тоді й узагалі зосталася одна листоноша.
— Вважаю, що це абсолютно непродумано, — каже Валентина Кубрак. — Бо як не старайся, а сам не справишся. Газети у нас в основному в четвер і п’ятницю та суботу й вівторок. Щоб там не було, але ми з колегами завжди старалися носити пресу людям вчасно. Заїдеш, наприклад, на ту далеку вулицю Миколи Мисника й носиш дотемна, щоб завтра зранку знов не крутити понад три кілометри туди й назад. Хоча інколи буває, що й зранку доносиш газети, бо фізично не встигаєш.
Валентина Кубрак вважає несправедливим ставлення Укрпошти до людей
— Мій робочий день був із 8.00 до 17.00. І це ж виходить не вісім годин, а дев’ять, бо без обіду, - каже жінка. - Утім, навіть у цей час я не вкладалася, працювала щонайменше до 19-ї. І це ж добре, якщо в дощ не потрапиш. А скоро почне рано темніти, грязюка, сніг. А який складний період, коли розносиш пенсії! Чи платіжки? Я до ночі спочатку розкладала їх, і в ці дні майже не жила вдома. Не легше, коли й передплата почнеться. Ну, як його самій? Я фізично не можу. Тому довго думала, все обміркувала та написала заяву на звільнення. Жодна з моїх колишніх колег, які працювали роками, не погоджується працювати по самому. Так це ж вони знають цю роботу, а постав нову людину, то вона взагалі не потягне.
Валентина Іванівна не приховує: за своєю роботою сумуватиме. І за людьми теж. Бо вони вже звикли до неї й вона до них. Каже, що нині налаштовує себе на одне — триматися й не плакати.
«Без листоноші сама працювати не буду»
Наскільки ж була завантажена листоноша в Холмах? Начальниця відділення поштового зв’язку Олена Деньгуб розповіла, що їхня листоноша щомісяця розносила пенсії 234 людям і доставляла 2094 квитанції. У серпні 92 отримувачам рознесла соціальні виплати (це без субсидій на газ), 199 листів і 3223 примірники друкованих видань.
— Листоноша Валентина Кубрак відпрацювала до 12 вересня, — каже Олена Олексіївна. — У Холмах про це вже всі знають, але наразі до мене ніхто не звертався з приводу влаштування на роботу. Знаю, що пропитували вже й на «біржі», серед безробітних, але охочих не знайшлося. Люди в селищі хвилюються, чи буде листоноша. Наше ж поштове керівництво запевняє: будемо шукати. Якщо такої людини не знайдеться, я сама теж не працюватиму за себе й листоношу — одразу звільнюся слідом за Валентиною Іванівною. Бо подужати всю цю роботу самотужки нереально.
У четвер, 14 вересня, Олена Деньгуб телефоном повідомила, що вакансія листоноші досі не заповнена. Ніхто не хоче такого хліба, навіть ніхто не цікавиться. На питання, як працюватиме далі, Олена Олексіївна відповіла, що наразі достеменно невідомо. Доки листоноші немає, періодику до передплатників точно доставляти не будуть. Можливо, кожен забиратиме свої газети у відділенні пошти чи ще в якийсь спосіб. По пенсії люди теж приходитимуть самі, а тим, хто фізично не спроможний, розвозитиме поштова машина один раз на тиждень.
