Війна забирає тих, хто мав би творити майбутнє України. Корюківщина в жалобі за загиблим воїном Ігорем Марою, який склав своє життя, захищаючи Батьківщину від російської навали на Запоріжжі.
Його остання дорога додому – у зажурі й невимовній скорботі земляків. Ворог знову забрав життя молодого українця, який навіть не встиг створити сім`ю.
Ігор Мара народився 21 травня 1991 року. У 2008 році закінчив Охрамієвицьку ЗОШ І-III ст. Вищу освіту здобув 2012 року у Ніжинському державному педагогічному університеті ім. М. Гоголя. Після закінчення вишу служив строкову військову службу.
Працював вчителем інформатики та хімії в Охрамієвицькій школі, пізніше – в Корюківському міжрайонному управлінні водного господарства. Останнім часом трудився в ПСП «Злагода».
Ігор МараФото: З відкритих джерел
- Ігор Петрович був мобілізований 18 січня 2023 року, - розповів староста Охрамієвицького старостинського округу Віктор Мисник. – Загинув 8 вересня поблизу Малої Токмачки на Запоріжжі. Молодший лейтенант, командир десантно-штурмового взводу. Спокійний такий, тихий. У селі ніхто про нього слова поганого не скаже. В Охрамієвичах живе 55-річна матір Ігоря Алла Вікторівна, в Чернігові – старша сестра Ірина. Власної сім`ї й дітей він не мав, але проживав у селі з жінкою, в якої двоє діток.
Двадцятого вересня у Корюківці та дорогою до Охрамієвичів кортеж із тілом загиблого Ігоря Мари живим коридором зустрічали земляки – навколішки, схиливши голови перед пам’яттю українського воїна. Поховали Ігоря Петровича на центральному кладовищі села.
