В одному з коментарів у соцмережах під постом про заходи з нагоди Водохреща в корюківському Свято-Вознесенському храмі ПЦУ, де настоятелем благочинний Корюківської, Холминської та Семенівської громад отець Максим Покидько, прочитала фразу: «Ми ще Різдво не святкували, а в них уже Водохреща». Тож вирішила розпитати у священника, як прив’язані православні свята до календаря, за яким живуть люди.
Максим Покидько
— Отче, нині наші люди опинилися в ситуації, коли одні відзначають Різдво Христове 25 грудня, і всі свята на два тижні раніше, натомість інші — 7 січня, і відповідно всі свята пізніше на два тижні. Ось і зі святом Водохреща так виходить.
Раніше нам казали, що цього дня вода набуває надзвичайних особливостей, нею запасаються на увесь рік, кроплять житло, п’ють з надією на добре здоров’я. Тепер люди розгубилися й запитують — то коли ж вода набуває особливої сили — 6 січня чи 19?
— Важливо розуміти, що Церква відзначає не дату, а подію. Точної дати жодного свята немає. Ніде не написано й коли саме народився Ісус Христос. Людство жило за календарями, які само створювало. Загалом християнські церкви користуються трьома календарями — юліанським, григоріанським і новоюліанським.
Юліанський календар запровадили ще за часів правління Юлія Цезаря. Ним користувалися до нашої ери й саме у ньому з’явився додатковий день кожного четвертого року, який ми зараз знаємо як «високосний рік». Однак потім юліанський календар визнали неточним.
У 1582 році Папа Римський Григорій XIII, який був астрономом і математиком, впровадив іншу систему обчислення дат. З календаря вилучили 10 днів так, що після 4 жовтня (місяця з найменшою кількістю релігійних свят) 1582 року наступило одразу 15 жовтня. Новий календар пізніше назвали григоріанським.
Новоюліанський календар, це вдосконалена форма юліанського календаря, яку офіційно затвердили у 1923 році на Синаксі представників Православних Церков в Константинополі. Він схожий із григоріанським, зокрема, однаковими датами відзначення нерухомих свят. Але має відмінності у способах обчислення високосних років.
Нововведення не зачіпають Великдень. Традиція обчислення Пасхи є спільною для всіх Помісних Православних Церков і є «рухомим» святом. Для нього немає чітко встановленої дати й вона щороку змінюється.
Дата святкування з давнини вираховується щороку за місячним календарем Александрійським патріархатом — це перша неділя після повного Місяця після весняного рівнодення. У 2025 році Великдень припадає на 20 квітня. Серед рухомих релігійних свят також Трійця, Вербна неділя, Вознесіння Господнє.
— До 2023 року в Україні, як і росіі, жили за григоріанським календарем?
— Так. А починаючи з 1 вересня 2023 року, Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський календар. Не випадково з 1 вересня, бо цей день вважається початком церковного року — початок індикту.
Отже, Різдво за ним святкується 25 грудня. Станом на сьогодні 11 із 15 православних церков світу відзначають його саме цього дня. У цій даті є особливий зміст. Адже приблизно в цю пору відбувається зимове сонцестояння, котре з дохристиянських часів вважається днем народження Сонця, коли починає прибувати день і меншати ніч.
— Ми вже розповідали частково про це читачам і наголошували, що нікого не змушують обов’язково переходити на новоюліанський календар. Однак цікаво, як з цього приводу чинять релігійні громади в нашій країні?
— Представники Православної церкви України, до якої належить наша релігійна громада, майже всі перейшли на новоюліанський календар. Під час повномасштабної війни, яку веде росія проти України, перехід на новоюліанський календар допомагає нам віддалитися від ворога, котрий у своїй жорстокій агресії використовує у тому числі й тему релігії для розколу українців.
А представники Української православної церкви, як і російська церква, — повністю залишаються на григоріанському. Саме тому й трапляються певні непорозуміння з-поміж вірян. Але хочу підкреслити: не календар головне. Як ми ставимося до тієї чи іншої події, такою вона і є.
Коли говорити про Водохреще, то слід пам’ятати, вода — особлива речовина. Науковці довели, що вона може змінювати свою структуру залежно від певних умов. Наприклад , після молитви та прокльонів структура води та її сила — різні.
Тож якщо ми 6 січня читаємо над нею молитви, вона освячується Духом Святим саме цього дня й набуває цілющих властивостей. Хто принципово не сприймає хрещенською 6 січня воду, для них вона й не набуде таких якостей. Якщо над водою звучатимуть прокляття — вона матиме негативну силу.
Отже, найважливіше те, з якими думками ми звертаємося над водою до Творця. Тільки раз у рік, на свято Богоявлення, вода освячується особливим чином і називається — велика Агіасма (з грецької — велика Святиня).
— Отче, а як потрібно зберігати вдома освячену воду та скільки часу вона має особливі властивості?
— Хрещенська вода має властивість зцілювати душі й тіла, проганяти супротивну силу. Строку для зберігання не має. Проте важливо, щоби вона зберігалася належним чином: у чистій посудині біля ікон.
