Для корюківчан початок кожної весни, уже 82 роки поспіль, — особлива подія. 1, 2 та 9 березня 1943 року нацисти, котрі розв’язали Другу світову війну, палили місто, вбивали й кидали живцем у вогонь безневинних дітей, жінок, чоловіків. Про це забути неможливо.
Корюківська трагедія — найбільша каральна операція нацистів під час Другої світової війни. У ніч на 27 лютого 1943 року партизани з’єднання Федорова розгромили німецько-угорський окупаційний гарнізон Корюківки. У відповідь вони напали на мирне селище, вбили 6700 людей, спалили 1290 будинків.
Тривалий час про цей злочин проти людяності майже ніде не говорили й не розповідали. Берегли пам’ять лише в самій Корюківці. Набагато пізніше вдалося провести ексгумацію решток загиблих жителів, яких тоді ховали на території міста: у дворах, на городах тощо.
Вшанування памяті жертв Корюківської трагедії в урочищі "Гай"
У корюківчан була велика мрія - збудувати за містом в урочищі «Гай» великий меморіальний комплекс на честь усіх загиблих мирних жителів України під час Другої світової війни. На жаль, втілити задуми вдалося лише частково, зокрема, провести перепоховання та збудувати маленьку капличку.
Уже третій рік невелике поліське місто неподалік кордону з росією вшановує пам’ять загиблих під час Корюківської трагедії земляків в умовах нової великої війни. Війни, яку розпочав проти українців сусідній народ, з яким пліч-о-пліч воювали з нацистськими окупантами понад 80 років тому.
Три роки тому повз меморіальний комплекс жертвам Корюківської трагедії йшли колони техніки, на яких сиділи й зухвало посміхалися російські окупанти. Люди не могли в це повірити. Не було змоги тоді зібратися та вшанувати світлу пам’ять жертв трагедії. Натомість цієї весни скорботні заходи відбулися. Скромно, не афішуючи про це в Інтернеті.
Об 11 годині 1 березня зібралися біля Меморіалу в центрі міста корюківчани, прибули гості. Серед них: Тимчасово повірений у справах Німеччини пан Максиміліан Раш, заступник начальника обласної військової адміністрації Іван Ващенко, єпископ Чернігівський і Ніжинський владика Антоній, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко.
Іван Ващенко, Максиміліан Раш і Ратан Ахмедов під час мітингу
Звучала жива музика. Багато квітів люди поклали до меморіалу, а священники провели заукопійну літію. Виступаючи перед присутніми, міський голова Ратан Ахмедов сказав, що війна — найжахливіший витвір людства. Вона означає - вбивати, замість того, щоб дарувати життя.
— Німецький народ зробив висновки й тепер щиро допомагає українцям відстоювати свою незалежність у війні, яку розв’язала проти нашої держави росія, — зазначив Ратан Ратанович. — На наші скорботні заходи ми також запрошували угорських представників — але відповіді не отримали.
Тимчасово повірений у справах Німеччини пан Максиміліан Раш наголосив, що Україна сприймається європейцями як повноцінний член ЄС.
— Ми допомагали й будемо вам допомагати перемогти у цій кровопролитній і несправедливій війні. Війні, якої ніколи не повинно було бути. На нашу підтримку ви можете покластися, — зазначив поважний гість.
По закінченні мітингу гості та жителі міста вирушили до Корюківського історичного музею. Нещодавно там запрацювала пересувна виставка «Корюківська різанина — злочин двох тоталітарних режимів».
Її авторами і розробниками є Людмила Бабич, директорка музею, Катерина Онищук, наукова співробітниця музею та Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області. Того дня виставку показали вперше. Вона може експонуватися в інших місцях, зокрема за кордоном. Музей також доповнив тематичну стаціонарну виставку новими експонатами.
Учасники заходів побували в урочищі «Гай», вшанували пам’ять жертв Корюківської трагедії, що перепоховані у великій братній могилі. Пізніше Тимчасово повірений у справах ФРН в Україні Максіміліан Раш відвідав корюківський молодіжний центр «КУБ», поспілкувався з міською й сільською молоддю, яка там зібралася.
Німецький гість відвідав молодіжний центр "КУБ" у Корюківці
У молоді була нагода подякувати німецьким друзям за постійну підтримку. Зокрема за те, що саме Посольство Німеччини в Києві подарувало молодіжному центру мікроавтобус, який дозволяє їм бути завжди мобільними.
