«Сподіваюсь дожити до свого ювілейного дня народження, який святкуватиму у березні, – ділиться пані Марія. – Теж хочу собі хороший подарунок. Найбільше мрію про перемогу України. От тоді ми могли б подорожувати і мати інші особисті подарунки. Але за необхідності на заощаджені кошти знову купимо дрон. Для цього чоловік вже зробив другий внесок», – таке завершення мав матеріал, який ми публікували на початку листопада минулого року. І ось маємо продовження: Марія Трохимівна дочекалася від Олександра Васильовича бажаного подарунка.
З подружжям Олександра та Марії Шевченків ми зустрічаємося біля відділення «Нової пошти» в Березні. Вони прийшли сюди, щоб отримати поштове відправлення, призначене для пані Марії.
– Тут я маю забрати свій подарунок, – розповідає Марія Шевченко. – Його мені зробив коханий чоловік на мій ювілей, який відсвяткувала не так давно. Що це за подарунок – відомо давно: я вирішила не відставати від свого Олександра і теж замовила собі квадрокоптер DJI Mavic.
Олександр Васильович розповідає, як ще з осені заощаджував з пенсії на цей подарунок. Практика придбання попереднього стала в нагоді і зараз.
Як і минулого разу, нам надав допомогу у придбанні квадрокоптера чернігівський волонтер Олександр Ясенчук, – розповідає Олександр Шевченко. – Ми з дружиною вже знаємо, кому надішлемо дрона – він поїде далі на харківський напрямок. Цього разу квадрокоптер обійшовся дешевше аж на дві тисячі, але цим «зекономленим» двом тисячам ми також знайшли призначення: я давно є прихильником підрозділу аеророзвідки ЗСУ «Птахи Мадьяра», командиром якого є Роберт Бровді (позивний «Мадьяр»), тому задонатимо кошти цьому підрозділу.
Заходимо до зали «Нової пошти». Оператор виносить посилку і розпаковує її для огляду. Пан Олександр бере дрон до рук і пересвідчується у його цілісності, чим викликав зацікавленість у хлопчини, який був присутнім у залі разом з мамою. Пані Марія з притаманною їй іронією дякує чоловікові за подарунок:
– У людей чоловіки як чоловіки, дарують на ювілеї троянди, а ти мені подарував дрон. Разом з тим, я бачу, що ти дуже переймаєшся, поважаєш Збройні сили України і робиш усе, що в твоїх силах, для того, щоб швидше настала Перемога. Дякую тобі за це. Для мене це найкращий подарунок. А троянди ми виростимо самі.
Пані Марія каже, що не бачить нічого дивного в тому, що звичайні люди сьогодні роблять один одному такі подарунки. Для неї з чоловіком звичною справою є те, щоб пожертвувати власним заради підтримки наших збройних сил. Разом з цим вона обурюється, що, наприклад, Генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський, який, маючи мільйонні статки, не пожертвує частиною їх, а від імені Укрпошти оголошує збори на допомогу ЗСУ і таким чином піариться за рахунок звичайних українців.
Олександр Шевченко обережно запаковує квадрокоптер назад до коробки. Марія Трохимівна каже, що ще доповнить посилку, яка невдовзі відправиться на передову, березнянськими пряниками. А ми чомусь підозрюємо, що коли квадрокоптер опиниться у руках наших захисників, то це ще не буде гепі-ендом цієї історії. Адже Шевченки – вони такі! Обовʼязково якийсь привід знайдуть ще.
