Корюківська підприємиця Оксана Омеляненко у торгівлі 15 років. За цей час вона освоїла нову для себе справу, з якою тепер не хоче розлучатися. Хоча до цього колись її підштовхнуло не палке бажання, а безвихідь.
Про те, чи легко бути підприємцем у невеликому місті, у які прикмети вірить і яких покупців бачить здаля – розповідає власниця бутика жіночого одягу 
«Оксана» у Корюківці Оксана Омеляненко.

Дорога на базар

Оксана Омеляненко за фахом – закрійник верхнього жіночого і чоловічого одягу. Навчалася у Чернігівському профтехучилищі побутового обслуговування №13. На роботу влаштувалася у корюківський побуткомбінат. Але за спеціальністю їй довелося попрацювати недовго. Каже, робота подобалася, а умови – ні.

- Зарплата була настільки мізерною, що навіть на обіди не вистачало! - згадує Оксана. – Звільнилася. Але у нашому місті з моєю спеціальністю не було
можливості працевлаштуватися, тому замислилася про власну справу.

Однак це рішення далося їй не одразу. Йому передував цілий рік вагань. Маючи сім'ю і маленьку донечку, Оксана розуміла, що ризики запланованого великі.

А тут ще й мама зі своїми пересторогами: «Навіщо воно тобі? Гроші вкладеш – і прогориш»

Але боятися було далі нікуди, тож наважилася піти торгувати на базар. Чоловік підтримав, допомагав носити важенні сумки з товаром. Це був 2004 рік.

- Мій стартовий капітал складав на той час 3 тисячі гривень, — згадує Оксана. – Щось вдалося накопичити самим, дещо позичили, а ще й центр зайнятості давав допомогу підприємцям-початківцям. Сьогодні на цю суму я й одну ростовку штанів не куплю, а на той час це були великі гроші.

Оксана почала торгувати на щоденному ринку сумками – жіночими, чоловічими, дорожніми, рюкзаками та окулярами. Тоді це були популярні речі. А потім різкий стрибок долара з 8 до 16 зробив свою справу – люди перестали купувати сумки. Оксана розпродала товар і перейшла на молодіжний і жіночий одяг.

Фотографій з базару у Оксани небагато. Це одне з тих часівФотографій з базару у Оксани небагато. Це одне з тих часів З домашнього архіву Оксани Омеляненко

Досвід закрійника допомагав їй у цьому. Вона розумілася на тканинах, з ходу бачила потрібний покупцям розмір і могла «підігнати» його під будь-яку фігуру.

- А потім відчутно зросла плата за утримання торговельного місця на базарі, — згадує Оксана. – Вимушена була шукати оренду за прийнятнішою ціною.

Слушний варіант для себе Оксана Омеляненко знайшла поруч — у торговому центрі біля базару. Там працює з 2017 року й дотепер. Над назвою бутика довго не думала – назвала «Оксана», щоб її клієнти знали, куди вона перебралася.

Чому подобається торгувати підлітковим одягом

У її бутику – підлітковий і жіночий одяг від 42 до 62 розмірів. Але більшість одягу все ж молодіжного. Чому так? Тому що за роки торгівлі Оксана зрозуміла: мами скоріше на собі зекономлять, а доньці обов’язково придбають обновку.

Свій товар Оксана привозить із м. Хмельницького та Троєщинського ринку в Києві. Здебільшого це одяг українських виробників, але є й турецький, китайський, італійський.

Українці навчилися виготовляти хороший продукт. Футболки, костюми, сукні наших фабрик і швейних майстерень нічим не поступаються закордонним

Оксана часто підбирає для свого бутика одяг на власний смак. Або дослухається до уподобань 19-річної доньки Карини. Але обов’язково привозить і одяг, що має попит, той, який подобається її клієнткам.

- Зараз багато людей цікавляться трендами, модними тенденціями, — констатує Оксана. – Знають, які фасони, кольори, тканини актуальні – таке й шукають у місцевих магазинах. Тож у нашій справі потрібно постійно тримати руку на пульсі!

Самій же Оксані найбільше подобається торгувати штанами, шортами, футболками та блузками. А ось сукнями – ні. Передноворіччя і літній період для неї – жах. Бо йдуть у хід сукні! З цим товаром догодити покупчиням найважче.

Найходовіший товар бутика Оксани Омеляненко

На думку Оксани, жінки найчастіше обирають штани, а молодь – спортивний стиль. У своєму асортименті намагається максимально уникати синтетики, віддаючи перевагу натуральним тканинам.

Цього літа бутик «Оксана» поповнився джинсами-американками, момами, бойфрендами, балонами, кюлотами. Молодь нині активно купує шорти й футболки.

- Щодо суконь, то актуальний дрібний квітковий принт, усі відтінки синього. Модно поєднувати спортивний стиль із класикою (наприклад, спортивні штани з жакетом), - називає літні уподобання Оксана. – Як би не змінювався стиль, але непідвладними часові залишаються смужка і горошок. І спортивний стиль у будь-яких його проявах.

Про знижки й товар, який не продався

Покупці обожнюють магічне слово «знижки»! І навіть ті, хто скептично до них ставиться, часто заглядають на акційні цінники. Для продавців це додаткова можливість позбутися товару, який залишився в одному екземплярі, або речей з минулих сезонів.

- У мене немає фіксованих знижок, але усім своїм покупцям я скидаю ціну, особливо, якщо беруть декілька речей, — каже Оксана. – Ніколи не підвищую
вартість торішнього товару, навіть якщо він дорожчає. Нехай люди купують із задоволенням.

Речі, які залишилися в одиничному варіанті, Оксана пропонує на розпродажі – по 100 гривень. Якщо це одяг маленького розміру, який може підійти дітям — відправляє у дитбудинки через Укрпошту. Зазвичай, це майки, футболки, рюкзаки.

Від чого залежить торгівля. Прикмети

За 15 років у торгівлі, Оксана добре вивчила прикмети щодо цієї справи. У них, звісно, можна вірити або ні, та більшість власників і реалізаторів ніколи не замітають назовні у своєму магазині й нізащо не позичать свій віник іншому.

Також усі вони знають, що здачу не можна давати у руки – краще класти на стіл. І у жодному разі не можна давати товар у борг, якщо цього дня ще нічого не продано. Хоча б одну гривню, але покупець повинен залишити.

Покупці бувають різними

Оксані подобається її робота, бо вона — сама собі хазяйка. Молода жінка любить спілкуватися з людьми. Хоч, зізнається, покупці теж трапляються різні. Деяких з них підприємці надовго запам’ятовують.

До таких, за спостереженнями Оксани, належать люди, для яких походи у магазини й на базар – своєрідне дозвілля. Вони можуть по пів дня переміряти все, що є у наявності, і ніколи нічого не купувати. Таке собі хобі.

Окрема категорія покупців – боржники. Приходять у магазин, просять, мовляв, «терміново треба штани чи сукня, а грошей нема». Товар беруть, а борги не повертають. Інколи так поводяться навіть ті, для кого сплатити декілька сотень гривень – не проблема.

Все одно довіряю людям, і даю товар у борг навіть покупцям із сусідніх районів. Без довіри у нашій справі не можна

Деякі, за словами Оксани, отримують задоволення, коли нарікають уголос у кожному магазині, що все і у всіх дорого. Або навіть відверто ображають підприємців.

Але насправді таких покупців не такі багато. Більшість людей роблять покупки з позитивним настроєм і задоволенням. Таких і обслуговувати приємно.

Найдовша відпустка за 15 років

Багато хто вважає так: якщо ти підприємець і працюєш на себе, то у тебе грошей – кури не клюють. Оксана Омеляненко на таке тільки скептично посміхається.

-
Підприємцям місцевого рівня, які у наш час започаткували власну справу, навряд чи вдасться стати мільйонерами, — розмірковує вона. – За нинішньої купівельної спроможності людей, хоча б утриматися на плаву та звести кінці з кінцями.

Власна справа – власна й відповідальність. А тому у підприємців майже не буває відпусток і повноцінних вихідних.

Моя найдовша відпустка за 15 років роботи була цьогоріч – аж 2 місяці карантину

– Раніше такої розкоші я собі не могла дозволити. Максимум – 10 днів улітку, щоб з’їздити на море сім’єю, — посміхається Оксана. – Тож у перший день без роботи, на карантині, було так дивно, просто – шок! Що ж мені робити?! Протягом першого місяця переробила всю можливу домашню роботу. А вже на другому місяці карантину – розсмакувала своє перебування вдома і просто відпочивала.

За цей час Оксана перенесла свою торгівлю в Інтернет. У Фейсбуці та Інстаграмі вона викладає весь асортимент товарів, зазначаючи розміри, ціни, виробника, склад тканини та власний телефон. Також з донькою Кариною розробили логотип магазину.

Та реальної торгівлі ніщо не замінить. Тож Оксана Омеляненко, як і всі підприємці, з нетерпінням чекала, коли їм дозволять відновити роботу. У перший же день після карантинних «канікул» люди ринулися за обновками. Каже, такого навіть не очікувала.

Як відпочиває родина Омеляненків

2018 рік, випускний у доньки Карини2018 рік, випускний у доньки Карини

Свою відпустку вони спільно проводять на морі. І Оксана, і її чоловік Віталій, і донька Карина – прибічники тихого, спокійного відпочинку. Оксана таким чином поновлює свій енергетичний запас після тривалого спілкування з людьми. А її чоловікові Віталію, який працює заступником начальника 2 Державного пожежно-рятувального загону, начальником 9 Державної пожежно-рятувальної частини, екстриму і на роботі вистачає.

Омеляненки на відпочинку

Омеляненки люблять відпочивати в Україні: море, гори, цікаві місця. Торік протягом семи днів насолоджувалися екскурсіями по Закарпаттю.

Оксана давно хоче собі власний велосипед. З нетерпінням чекає, коли відкриються кордони, щоб її «німецька мрія» нарешті прибула до Корюківки. Каже, каталася б на велосипеді
й по місту, і на дачу, де доглядає грядки.

Чи мріє про власний магазин

Напевне кожен підприємець хотів би мати власний магазин. Попри те, що Оксані Омеляненко дуже подобається нинішнє місце розташування її бутика, така мрія є й у неї. Можливо, коли знайде підхоже приміщення, подумає над цим. Але не тепер, і не у найближчі роки.

Зараз у неї інші плани. Разом з чоловіком вони працюють для того, щоб їхня донька Карина, студентка-другокурсниця Київського Національного економічного університету ім. В. Гетьмана, вивчилася, знайшла гідну роботу та саму себе у житті. І обов’язково була щасливою!

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися