Представники малого і середнього бізнесу обласного центру днями мітингували під стінами Чернігівської облдержадміністрації та міської ради, захищали конституційне право на працю на сесії міськради. Карантинні обмеження «червоної зони» позбавили тисячі підприємців можливості працювати і заробляти на прожиття. Майже шість тижнів вони змушені «відпочивати» вдома без засобів для існування. Отож терпець підприємцям урвався – обурення вибірковістю заборони на підприємницьку діяльність вилилося в акцію протесту «За право на працю!». Мітингувальники вимагали дозволу працювати, скасувавши певні карантинні заходи, і компенсувати вимушені збитки.
Грошей не просять. Заробляють
Велика кількість малого бізнесу рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обмежена щодо роботи під час локдауну. Зокрема заборонена діяльність непродовольчих ринків, торгово-розважальних центрів тощо. Та навіть усвідомлюючи всю складність ситуації, підприємці не можуть через фінансову скруту тривалий час сидіти вдома – дітей треба годувати.
Виступаючи на сесії Чернігівської міської ради, приватний підприємець Ірина Березинець запевнила депутатів, що представники малого і середнього бізнесу не звикли просити коштів у держави.
«Роботи нема. Працювати заборонено. Їхати за кордон не бажано. А жити треба…», «Маємо визнати, що Україна, на жаль, ще не правова держава. Конституція є, але не діє. І право сили превалює над силою права», «Місцева влада, боячись КМУ, грубо порушує всі можливі і неможливі конституційні права громадян. При цьому вона керується виключно рішенням КМУ, а не Конституцією та/або законами України». Ось так коментують чернігівці у соціальних мережах повідомлення про акцію протесту підприємців. А ось точка зору правознавця.
Порушено кілька статей Конституції
Члени громадської організації «Асоціація правознавців Чернігова», очолюваної кандидатом юридичних наук, приватним нотаріусом Олександром Красногором, підтримали підприємців щодо захисту їхніх конституційних прав на працю. Олександр зазначає, що водночас порушено кілька статей Основного закону держави.
Олександр Красногор: «Чернігівські підприємці захищали право на працю в рамках чинного законодавства»
– Згідно зі статтею 42 Конституції, «кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом». Стаття 43 гласить: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він обирає вільно або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю». Відповідно до статті 39, «Громадяни мають право збиратися мирно… і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування», – акцентує юрист.
Саме вибіркова заборона чи, як засвідчували гасла мітингувальників, «велюровий карантин» і спричинили акцію, бо людина здатна протестувати і боротися за життя.
Деякі обмеження скасовані
Колективний протест – вимушена реакція малого бізнесу на реальну ситуацію. Результат акції, відкритого звернення до голови Чернігівської облдержадміністрації Анни Коваленко та міського голови Владислава Атрошенка і діалогу з міською владою і депутатами – певні карантинні обмеження пом’якшено. Суб’єктам господарської діяльності Чернігова дозволено працювати з дотриманням санітарно-епідеміологічних норм. Так крамнички можуть виставити столики на свіжому повітрі біля дверей і продавати товари.
Щоправда, «зелене світло» дане лише окремим суб’єктам у сфері торгівлі та громадського харчування. Все ж підприємці сподіваються, що звернення до Кабінету міністрів, ухвалене сесією міськради, не залишиться поза увагою, і уряд скасує неконституційні рішення. Адже,за словами Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, «ніякого відчутного ефекту від цих заходів, крім шкоди для малого і середнього бізнесу, ми не маємо».
Карантинні обмеження не тільки спричинили велику фінансову скруту в родинах підприємців, але й «підірвали» надходження до місцевого бюджету. Сесія Чернігівської міської ради вирішила скасувати оплату єдиного податку за травень платникам другої групи спрощеної системи оподаткування, яким заборонено працювати постановою Кабміну. Нульова ставка податку – це понад 5 мільйонів гривень втрат міської скарбниці.
