Останнім часом почастішали випадки, коли на мобільні телефони надходять дзвінки та СМС-повідомлення від фінансових організацій з вимогами сплатити борг із кредиту або ж вплинути на іншого начебто боржника. Здебільшого такі дзвінки та повідомлення є зовсім необґрунтованими, оскільки їх отримувач ніякого стосунку не має ні до самого кредиту, ні до якогось стороннього позичальника. Сусіди.City розповідали, як діяти, якщо ви потрапили на гачок до надокучливих колекторів. Сьогодні – про те, наскільки дієвий спосіб, описаний у цій інструкції.

Надокучливі дзвінки

Протягом близько двох місяців спочатку я (а згодом і моя дружина) отримували СМС-повідомлення від зовсім різних фінансових організацій про те, що ми зазначені в договорах позики як довірені особи, з якими можна зв’язатися в разі виникнення непорозумінь щодо заборгованості. Прізвища так званих боржників не були нам знайомі абсолютно – у дружини і в мене були зазначені зовсім різні люди. Тобто таких знайомих в нашому оточенні не було.

Ігнорування цих повідомлень призвело до того, що з періодичністю в декілька годин щодня стали надходити дзвінки

Спочатку намагалися знайти порозуміння, чітко пояснюючи, що таких людей не знаємо, а отже, просимо не турбувати. Це не діяло – дзвінки та повідомлення продовжували надходити. Їх ігнорування і блокування номерів не давало результату. Телефонували все з нових і нових номерів. Згодом це почало виводити з рівноваги, дратувало, стало заважати життю: в будь-який час доби, під час виконання професійних обов’язків.

Лайка та погрози

Врешті терпець увірвався тоді, коли під час чергового дзвінка співрозмовниця (це була саме жінка) вдалася до погроз та вживання нецензурної лексики. Це вже потім я шкодував, що не записав дзвінок на диктофон. Якісь кілька хвилин у мене було просто заціпеніння. Мій тодішній вигляд могли бачити колеги, бо дзвонила матюкальниця якраз у робочий час.

Трохи отямившись від почутого, почав діяти за інструкцією. Оскільки перший її пункт, де йдеться про прохання припинити дзвінки, не вплинув на ситуацію, то спробував другий: звернувся з письмовою скаргою до керівництва компанії. В інтернеті знайшов контактні дані самої компанії, підготував та надіслав листа. В ньому чітко змалював ситуацію, вказавши термін проблеми. Зазначив, наскільки ці дзвінки та повідомлення є некомфортними, порушують мій спокій, заважаючи життю та роботі.

Оскільки компанія діє офіційно на підставі свідоцтва, виданого Національним банком України, не забув вказати і на культуру та манеру спілкування співробітниці зі мною. Наприкінці листа наголосив, що наступним моїм кроком буде звернення до правоохоронних органів.

Можуть і культурно

Зазначу, що дієвість надісланого листа помітив одразу: жодного дзвінка, жодного повідомлення більше не надходило. Остаточні сподівання на те, що нарешті настав спокій, з’явилися тоді, коли, навіть не дочекавшись визначеного місячного терміну щодо реагування на публічне звернення, на мою електронну адресу надійшла відповідь за підписом директора. Ключовими словами в ній були: «Koнтактування від імені тoвариства здійснюється згідно з загальноприйнятими нормами ділового спілкування та відповідно до чинного законодавства України. При цьому товариство жодним чином не застосовує погроз та нецензурної лексики. Bpaxoвуючи вашу вимогу, ваші контактні дані видалено з бази товариства».

І хоч словами про ділове спілкування та невживання лайливих слів тут скривили душею, але решта прозвучало обнадійливо

У своїх діях керувався пам’ят­кою про те, як захиститися від тиску колекторів, яку розробив Національний банк України. Нагадаємо, що колекторська компанія – це фірма-посередник між кредитором і боржником, яка на прохання банку чи іншого кредитора займається стягненням боргів за винагороду. І хоч пам’ятка стосувалася саме колекторських компаній, які містяться в Реєстрі колекторських компаній Національного банку України, але, як бачимо, є дієвою і стосовно інших фінансових компаній,. Тобто компанії, які є кредитодавцями, не передаючи справи про боржників колекторським компаніям, самі намагаються стягнути борг.

А тим часом…

Опендатабот (сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній і судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів) повідомляє, що понад 2,5 мільйони його користувачів отримали змогу захистити себе від протиправних дій колекторів. Систему спілкування з колекторами розробили юридична клініка «Школи права УКУ» та компанія Bot&Partners в межах програми НБУ «Знай свої права».

Сервіс став частиною Опендатабота й доступний 24/7 у месенджерах та в застосунку. За допомогою сервісу користувачі можуть дізнатися, як захистити свою приватність, перевірити себе у державних реєстрах та подати скаргу до Національного банку України.

Незважаючи на те, що закон регламентує дії колекторів, до Національного банку продовжують надходити скарги на порушення колекторами норм етичної роботи. За минулий рік НБУ отримав 3 142 письмові скарги і 8 258 усних звернень до контакт-центру щодо неетичної поведінки колекторів.

Боржники здебільшого пишуть скарги на:

  • неетичну поведінку колекторів – 1 422 скарги, або 45%
  • використання персональних даних третіх осіб – 1 189 скарг, або 38%
  • агресивну поведінку працівників колекторських служб – 398 скарг, або 13%
  • розголошення персональних даних позичальників – 133 скарги, або 4%

У березні 2021 року ухвалено закон, який захищає боржників при врегулюванні простроченої заборгованості. Відповідно до нового закону, колектори отримали чіткий регламент щодо етичної роботи.

Зокрема заборонено:

  • шукати та використовувати дані боржників щодо графіка роботи, стану здоров’я, зустрічей, мандрівок та інформації у соцмережах
  • використовувати погрози, шантаж, вчиняти психологічний та фізичний тиск
  • вводити в оману щодо строку погашення та розміру боргу, вимагати компенсувати роботу колекторів та вартість заходів, спрямованих на погашення боргу
  • взаємодіяти з 20.00 до 9.00, а також у вихідні, святкові та неробочі дні за власної ініціативи колекторів
  • користуватися сервісом автодозвону більше 30 хвилин на добу
  • повідомляти третіх осіб про наявність заборгованості чи вимагати від них прийняти на себе зобов’язання щодо заборгованості, якщо інше не вказано у кредитному договорі
  • шкодити репутації
  • зустрічатися без повідомлення та погодження цієї зустрічі
  • взаємодіяти з боржником та пов’язаними особами у випадку, якщо людина перебуває у лікарні, є недієздатною або обмеженою в дієздатності особою, людиною з інвалідністю 1 групи або неповнолітньою особою з моменту отримання підтверджувальних документів
  • взаємодіяти більше двох разів на добу, окрім випадків, коли ініціатива йде від боржника (взаємодія за допомогою засобів зв’язку вважається такою, що відбулася, якщо особі передано інформацію про розмір простроченої заборгованості, порядок її погашення, розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов’язань за договором про кредит або відповідно до закону)

Зараз понад два мільйони українців перебувають у реєстрі боржників. За рік їхня кількість зросла на 18%.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися